ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



НЕРОБОЧІ РУКИ

В Україні зростає рівень безробіття. Особливо непроста ситуація може скластися в західних регіонах, де вже зафіксовано збільшення потоку трудових мігрантів. Заробітчани, яких виставили за двері європейські компанії, що масово скорочували персонал, вимушені повертатися додому. Не краща ситуація і у тих, хто трудився у вітчизняних промислово–розвинених містах. Кадровики стверджують, що вихідці з Галичини і Закарпаття поспішно залишають Київ, Донецьк і Дніпропетровськ.

За найскромнішими підрахунками, на малу батьківщину приїде близько 70–100 тисяч українців, які претендуватимуть переважно на будівельні і робітничі вакансії. Але працевлаштуватися за місцем проживання вони навряд чи зможуть, адже місцеві підприємства через фінансову кризу також  згортають виробництво, звільняючи співробітників. Колишні заробітчани могли б знайти собі застосування у малому бізнесі, наприклад, у сфері послуг і туризмі, проте для його розвитку потрібні кошти, але охочих вкладати їх нині обмаль.

 

Удома нема чого робити

Ринок праці західних регіонів ризикує опинитися у ще складнішій ситуації, ніж національний. Масові скорочення в будівельній галузі, постачальником фахівців для якої традиційно була Західна Україна, можуть призвести до додаткового притоку в області як мінімум декількох сотень тисяч працівників, які до недавнього часу трудилися у містах–мільйонниках. Міністерство регіонального розвитку і будівництва вже озвучило прогнози про звільнення близько 80 тисяч майстрів щомісяця. Третину з числа потенційних безробітних складають вихідці із західних регіонів і більшість з них, як вважають експерти, вимушені будуть повернутися на батьківщину, оскільки знайти нову роботу за фахом у великих містах вони навряд чи зможуть.

Столичні кадровики вже відзначили відтік іногородніх працівників з Києва. Але пік повернення заробітчан, як вважає заступник мера, начальник управління праці Ужгородської міськради Галина Бецко, припаде на середину грудня. За її даними, багато будівельників, що виїхали на роботу в крупні промислові центри України, зараз чекають розрахунку, а деякі зволікають з від'їздом, сподіваючись, що незабаром ситуація стабілізується. Масовий притік фахівців, які залишились без роботи, загрожує, зокрема, Тячевському, Іршавському, Рахівському, Міжгористому районам Закарпатської області.

Експерти попереджають і про неминуче повернення заробітчан з–за кордону. За останніми даними, вже найближчими місяцями на батьківщину приїдуть не менше 5–7 млн осіб, 70% яких є вихідцями із західних областей. У деяких європейських державах від працедавців вимагають знизити кількість іноземців у штаті компаній, віддавши вакансії, що звільнилися, місцевому населенню. Італійський уряд навіть заявив, що готовий виплачувати компенсації робочим–іноземцям, які самі вирішили залишити країну.

Втім, директор департаменту Федерації працедавців України Юрій Кузовий вважає, що багатомільйонний притік заробітчан вітчизняному ринку не загрожує. «Точне число громадян нашої країни, які нині працюють за кордоном, назвати досить складно. За офіційною статистикою, таких не більше 150 тисяч. (Україна має угоди про трудову міграцію, зокрема, з Португалією та Іспанією). Зрозуміло, що реальні цифри у декілька разів більші, але все ж становлять не 5–7 мільйонів», – упевнений пан Кузовий.

І не всі трудові мігранти виявлять бажання повернутися на батьківщину. Річ у тому, що наші співвітчизники у Європі часто виконують некваліфіковану, а іноді і просто брудну роботу. Місцеве населення до цього настільки звикло, що примусити його трудитися на непрестижних вакансіях не зможе навіть масове безробіття, особливо якщо врахувати, що в більшості країн Європи передбачені широкі програми соціального захисту населення. Разом з тим пані Бецко констатує, що збільшення кількості заробітчан уже помітне і, ймовірно, найближчими місяцями  зростатиме.

 

Порятунок – у малому

Експерти визнають, якщо у західні регіони повернуться не обіцяні мільйони, а хоча б сотні тисяч фахівців, рівень безробіття може набути катастрофічних масштабів. Адже під тиском економічної кризи кількість вакансій в областях вже скорочується. За даними головного фахівця відділу праці економічного департаменту Львівської міськради Катерини Рибачок, за дев'ять місяців 2008 року було відкрито понад 12 тисяч нових робочих місць, але близько половини з них нині ліквідовані. Більше всього анульованих вакансій в торгових компаніях, сфері послуг, переробній промисловості.

На обліку в центрі зайнятості перебувають понад 10 тисяч осіб, з яких шанси влаштуватися на роботу мають трохи більше 50%. Рекрутер агентства RTC–group Юлія Тимочків каже, що львівські компанії заморожують нові проекти, особливо ті, активна реалізація яких ще не розпочата. «Більше всього постраждали крупні підприємства, що живуть за рахунок кредитів, тоді як середні і дрібні фірми, що розраховували на власні кошти, виявилися менш схильними до кризи», – відзначає пані Тимочків. За її словами, в будівництві кількість вакансій скоротилася на 50%, тоді як у сфері туризму і послуг  на 10%.

Краща ситуація в Івано–Франківській області, де, за офіційними даними, безробіття становить  менше 1%, а частка фахівців, що знайшли собі застосування через центри працевлаштування – 70%. У місцевому центрі зайнятості повідомляють, що у них зареєстровано трохи більше 9 тисяч претендентів, серед яких переважають держслужбовці, а представники робітничих спеціальностей складають 35%.

Галина Бецко розповідає, що у них в нинішньому році планувалося відкриття 4,2 тис. нових робочих місць. І ці плани, сподіваються, будуть навіть перевиконані, оскільки регіональна мережа «Нова Лінія» виставила ще 500 вакансій. За словами чиновника, додаткових співробітників готові брати компанії, що працюють у сфері послуг, громадському харчуванні і торгівлі. Будівельні фірми не заморозили об'єкти, проте персонал поки що не набирають. Нечисленні промислові підприємства вже працюють з перебоями – у відпустку за свій рахунок відправила співробітників компанія «Гроклін Карпати» (пошиття автомобільних чохлів), припинила виробництво місцева швейна фабрика. Минулого тижня про 50%-не скорочення обсягів виробництва заявила і компанія «Єврокар» (Закарпаття). Як повідомив PR–менеджер компанії Руслан База, у відпустки відправлені 850 з 1160 штатних працівників. Вимушений відпочинок майстрів оплачує підприємство, проте наскільки у працедавця вистачить витримки і коштів, невідомо, адже обсяги продажів машин у країні знижуються.

Експерти вважають, що промислові і будівельні компанії, які останнім часом продукували найбільшу кількість нових вакансій, вже не варто розглядати як основних працедавців. Різке збільшення пропозиції з боку претендентів дозволить їм «урізувати» зарплати, які нині як мінімум на 20% нижчі, ніж у промислово розвинених регіонах України.

Юрій Кузовий упевнений, що зростання безробіття можна зменшити за рахунок активного розвитку туризму, готельного бізнесу і сільського господарства, проте для створення у цих галузях нових вакансій потрібні чималі інвестиції. Поки ж, як твердить Катерина Рибачок, туристичні фірми, сільгоспвиробники входять до списку найдрібніших працедавців. На початок осені вони виставили не більше 100 заявок, тоді як, наприклад, торгові компанії – майже 5 тисяч, а переробні підприємства – понад 1 тисячу.

Експерти визнають, що у чиновників західних регіонів немає дієвого плану боротьби з безробіттям, що зростає, тому фахівці, які повернулися на батьківщину, навряд чи надовго затримаються. У пошуках хоча б будь–якої роботи вони, як і раніше, їздитимуть країнами, погоджуючись працювати навіть за мізерні гроші.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика