ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



25 ЖИТТІВ АГЕНТА ВОЛКОНСЬКОГО

Минув рік, як у жовтні 2007–го року у Швейцарії затримали Олександра Шахова – голову сумнозвісної групи компаній «Еліти–Центру», від дій якої постраждало 1750 вкладників, які віддали свої гроші шахраям. Днями Шахова (він же Волконський, Гросман, Шипаревський) екстрадиювали з Цюріха до Києва. Зараз він перебуває у Лук'янівському СІЗО, з ним працює слідчий. Журналісти провели своє розслідування «підпільного» життя Шахова, дізналися невідомі раніше подробиці екстрадиції, а також останні новини, що стосуються обдурених вкладників.

Постраждалі від афери «Еліти–Центру» зараз розділилися на два табори. Перший з них чекає дій столичної влади і радіє кожній звістці щодо будинку, який будується для них, другий – жадає почути визнання екстрадийованого з Швейцарії Олександра Шахова–Волконського.

Голова правління громадської організації «Центр правозахисту» Юрій Федоренко розповів, що вони зустрічали Волконського під Лук'янівським СІЗО. «Ми чекаємо, поки ця людина почне давати свідчення, – каже Федоренко, – це допоможе викрити й інших аферистів, і тих, хто підтримував аферистів. За словами Федоренка, компенсації від Волконського вони не чекають, а цивільним відповідачем позову є Київська міська адміністрація. Саме вона і повинна виплатити компенсацію.

Повернення Волконського може позначитися на настрої київської влади і ті припинять нам допомагати».

Одне з основних питань слідства – пошук вкрадених у людей грошей. Але нині грошей немає. За винятком майна, на яке накладений арешт (це недобудовані будівлі). А з того, що Шахов привіз із собою зі Швейцарії, найцінніше, – мобільний телефон «Vertу» в золотому (в усякому разі, з жовтого металу) корпусі. Музичний центр, плейєр, ігрова комп'ютерна приставка, диски... Це дозволялося мати в камері швейцарської в'язниці, але не можна тримати в нашому СІЗО, тому зберігається у нас. І небагато валюти готівкою – кишенькові гроші в швейцарській в'язниці. Інші його речі (одяг, продукти) передали йому в СІЗО.

Сидить він в СІЗО поки окремо, це моя вимога. Далі буде видно... Справляє враження дуже розумної людини. Володіє досконало кількома мовами, начитаний, грамотний, хитрий. Прораховує ситуацію на сім кроків вперед, на мій погляд, просто так і слова не говорить... Скарг поки ніяких не заявляв, з ним працює адвокат, як і належить (правда, за моїми даними, поки безкоштовно). А якщо приїдуть захисники з Швейцарії, ми відправимо їх назад – вони не мають права у нас працювати.

Справа вже є близько 450 томів і роботи все додається... Звичайно, я не один, працює слідчо–оперативна група, але не така велика, як хотілося б. Відпрацьовуємо всі версії. Що стосується чуток про причетність до афери Степана Черновецького, то ми, дійсно, ще до прибуття Шахова до України з Швейцарії, допитували Черновецького–молодшого як свідка. Але свідок – це людина, яка не проходить у кримінальній справі. Свідків ми допитуємо багато... Отже, сьогодні сказати, що Степан має якесь відношення до афери «Еліти–Центру», я не можу. Що буде далі, слідство покаже. І взагалі, поки опустимо момент, чи називає кого Шахов своїми соратниками в ході слідства. Сам він не заперечує, що причетний до роботи «Еліти–центру», що був керівником... Заперечувати йому складно, є підтверджувальні документи. Але що стосується афери – тут ми ще працюємо.

Тобто по Волконському виставили червону картку – розіслали циркуляр по закритій захищеній мережі зв'язку між Національними Центральними бюро Інтерполу. У міру надходження нових даних про нього інформацію доповнювали, зокрема, внесли дійсне прізвище Шахов, його відбитки пальців (що зіграли у результаті ключову роль в затриманні). Не раз в інші країни виїжджали співробітники нашого карного розшуку і Інтерполу для обміну інформацією і її перевірки.

Нарешті ми отримали повідомлення від органів швейцарської юстиції про те, що наш запит про екстрадицію задоволений. Нам запропонували забрати фігуранта  впродовж 10 днів. 8 жовтня конвой з двох офіцерів ВВ і нашого співробітника (старший групи) вилетів до Швейцарії. 9 жовтня в аеропорту Цюріха прийняли підозрюваного, привезли в Бориспіль. На цьому наша частина операції була закінчена.

ДОВІДКА. Є три види розшуку: державний (усередині країни), міждержавний (країни СНД, сищики контактують безпосередньо) і міжнародний. Останній – це каналами Інтерполу. На сьогодні наш Інтерпол оголосив в міжнародний розшук більше 630 осіб, з них з «червоним кутом» – 174 людини. Терористів за своєю ініціативою Україна не розшукує. Більше 20 осіб знайдено, вони чекають екстрадиції до України в різних країнах. Вже екстрадийовано цього року 24 людини.

Розповідає безпосередній учасник операції з доставки Шахова (старший групи екстрадиції), заступник начальника НЦБ Інтерполу в Україні Михайло Бахмутченко:

– Шукали ми його після оголошення в розшук по всій Євразії. І лише майже через півроку дізналися, що він – Шахов, адже  числився як Волконський (в Україні, ми знаємо, він отримав паспорт на це прізвище і ще один в Чернівецькій області, найскоріше, незаконно). Первинна інформація про нього відпрацьовувалася нами в Казахстані. У нього були серйозні документи прикриття і зв'язку в правоохоронних органах як Росії, так і України. В усякому разі, про хід розшуку в Росії він був достатньо обізнаний. Я у нього запитав, скільки ж у нього було паспортів? Він відповів, що пам'ятає близько 25...

Шахов заробляв, мабуть, далеко не тільки для себе, він, за нашою інформацією, – представник дуже могутнього злочинного угруповання з величезними грошима і впливовими зв'язками. Під час доставки з Швейцарії він похвалився, що коли б не його арешт, то він декого «нагрівав» би в цій країні... Схоже, у нього там була справа, але він її реалізувати не встиг. Він працював у  різних країнах, були у нього інтереси і в Африці (виявляв цікавість до каменів). Сам він потім говорив, що коли постало питання про пластичну операцію, йому як варіант пропонували клініку в Мексиці. Там, мовляв, роблять свої операції наркобарони, але при цьому там ламають кістки черепа, повністю змінюючи зовнішність. Це дуже боляче, він не захотів.

ДАКТИЛОСКОПІЯ І ПЛАСТИКА

До речі, потім нам російські прикордонники розповідали, що коли його затримали, то бачили у нього контракт з якоюсь клінікою французькою мовою. Тобто він вже тоді, в лютому 2006–го, готувався змінити зовнішність. Ми вирішили, що він зробив пізніше пластику у Франції, довго там шукали, але не знайшли. А потім він вже сам мені сказав, що робив в Швейцарії. Підтягнув шкіру, схуднув на 20 кг, переробив всю стоматологію (щелепа опустилася) і ніс – був кривуватий, став рівний. І зараз ще видно рубці. Говорить, дуже важко переніс цю пластику, сам не чекав.

Як його узяли? Він в аеропорту Женеви 16 жовтня 2007–го пред'явив ізраїльський паспорт на прізвище Соболєва. Але ми знали, що у нього може бути такий документ, тому інформація про це була в картці на Шахова. Коли його «пробили» по комп'ютеру, висвітився сигнал тривоги. Тоді Шахова–Соболєва перевірили поглиблено, із застосуванням дактилокарти. І – попався! Тобто, на ділі, спрацювала наша інформація, але він вважає, що це не випадково, мовляв, його спеціально підставили партнери (мовляв, «злили»). Коли я розповів йому правду, він скрушно зітхнув: «Обіграли!» Від шахрая такого масштабу – це комплімент!

Він потім розповідав, що розумів небезпеку попастися по відбитках пальців, але нічого з цим поробити не міг (замінити шкіру на подушечках складно, зазвичай вона не приживається; він як медик, це знав). Тому, будучи в перегонах, прагнув не світитися, діяв через партнерів, пропонував їм бізнес (шахрайський, зрозуміло), робіть, мовляв, що говорю, все заробимо. І заробляв...

У В'ЯЗНИЦІ

Шахов спочатку перебував у в'язниці Буамерме на загальному режимі, куди його доставили після затримання. А 1 червня нинішнього року французи затримали на своєму кордоні із Швейцарією якогось громадянина Росії на прізвище Свердлов (їхав з Франції до Швейцарії в районі містечка Мадан). Назвемо цю людину «містер Х.» Із паспортом, який, за нашими даними, раніше належав Шахову, приїхав туди як емігрант Свердлов з дівчиною з Росії, там узяв її прізвище Гросман, отримав відповідний паспорт і виїхав. Але паспорт Свердлова засвітив і ми про те знали (обчислили одним з перших). Так от, виявилось, що цей же паспорт використовувала інша людина, наклеївши туди свою фотографію.

Ми, чесно кажучи, отримавши інформацію з французького кордону, стривожилися, не розуміючи, що відбувається. Адже Шахов сидить в швейцарській в'язниці і раптом людина з його паспортом перетинає кордон! Може, Шахов втік, а ми не знаємо?! Зв'язалися з французами, ті перевірили відбитки пальців і ми заспокоїлися: немає, це не Шахов. Але коли нам показали фото на паспорті, та схожість була просто один до одного! Тобто прямо двійник Шахова, співпадали навіть, як нам розповіли, деякі вторинні ознаки! Можливо, готували двійника неспроста...

ЕКСТРАДИЦІЯ

Коли я говорив з швейцарським поліцейським і, перекладаючи нашим хлоп'ятам з ГУВВ, вжив слово «огляд», Шахов закричав дуже емоційно: «Вже всі зробили!» Поліцейський це підтвердив. І показав спеціальні інструменти, за допомогою яких перевіряють всі, пробачте, отвори у людини. Ось тут я і зрозумів причину радості Шахова: він думав, що ми робитимемо те ж саме вдруге. Речей з ним було 5 ящиків. Грошей небагато, десь тисяча франків, шекелі...

У цій кімнаті ми його перестьобали нашими унікальними наручниками до нашого ж конвоїра, і хвилин за 40 до загальної посадки приїхали машиною до літака. Літак був наш, компанії МАУ.

Тюремний термін... На його думку, провести його краще у нас. Мовляв, якби швейцарці довели йому аферу у себе і дали, наприклад, 10 років, то все і довелося б відсидіти. А якщо у нас дадуть термін, то завжди є можливість вийти раніше, наприклад, умовно–достроково (УДО). Та і на зоні, при певній підтримці, можна жити королем. Причому Шахов рахує, що у результаті всіх слідств і судів його провину не доведуть, і винуватим буде інший, той же Олег Шестак (який зник разом з сім'єю). «Ви ж його не знайшли? – ствердно запитав Шахов. – А він і є головний винуватець...» На наше запитання, чи не поховав його, Шахов відповів, що він – не мокрушник, а шахрай. Але він багато знає про нинішню політичну ситуацію в Україні і розуміє, що і його можуть використовувати в політичних розбираннях.

«ЗАГРОЗА ЙОГО ЖИТТЮ Є, ВИХОДИТЬ ВОНА ВІД ПОЛІТИКІВ»

У пресі промайнули повідомлення, нібито Шахова помістили в Лук'янівське СІЗО в VIP–камеру зі всіма зручностями (зокрема холодильником, кольоровим телевізором), яку він нібито ділить разом з напарником з колишніх міліціонерів. Ці дані начальник СІЗО Олександр Балдук назвав вигадками. Проте від подальших коментарів ухилився. Зате в Держдепартаменті з питань виконання покарань, якому підпорядкований СІЗО–13, знайшлася інформована людина...

– Волконський–Шахов перебуває не в VIP–«хаті», а в звичайній «троєчці» (камера на трьох в'язнів), правда, з міркувань безпеки він там один, без сусідів, – говорить офіцер. – Камера старенька, розміщена неначе в кутку корпусу, нізвідки не є видимою  і не прострілюється, і там нечасто буває персонал. Тим самим зведені нанівець спроби замаху на Волконського і його викраданнях.

Джерело розповіло, що для більшої надійності біля дверей камери обладнали додаткові металеві ґрати, встановили ще один пост охорони. Шахова охороняє тюремний спецназ. Всі слідчі дії, щоб уникнути інцидентів, проводяться безпосередньо в камері, куди допускають тільки слідчого і адвоката. На щоденну годинну прогулянку в'язня виводять під посиленим конвоєм – побоюються, щоб Шахов не повторив трагічну долю Максима Курочкіна, вбитого півтора роки тому на порозі Святошинського райсуду столиці влучним пострілом кілера...

Вживати їжу не відмовляється, їсть те, що готують на кухні СІЗО. Втім, адвокат вніс на рахунок слідчого ізолятора деяку суму, що дозволяє купувати продукти з тамтешнього магазина. Телевізора і холодильника в камері немає. Але якщо їх передадуть з волі, у адміністрації немає причин для відмови. Це не заборонено.

За рішенням слідчого відвідувати Олександра ніхто з рідних не має права. Це теж продиктовано питаннями безпеки. Час він коротає тим, що робить фіззарядку, читає, спить. Які книги читає? Здається, іноземні словники.

Але загроза його життю реально існує, вважає джерело. Вона виходить від політиків. Є такі сили, які багато б що заплатили, щоб справа «Еліти–центру» була припинена у зв'язку із смертю головного фігуранта. Шахов усвідомлює, що його можуть використовувати, а після того, як він дасть важливі відомості і вкаже на конкретних людей, убити. Причому, прибрати може одна політсила, щоб гучно звинуватити в тому іншу...

ЧУТКИ

Кажуть, Шахов, будучи в перегонах, все ж таки відвідував Київ, і благополучно виїхав. Вже після пластичної операції якось був на одній тусовці в Монте–Карло, бачив там знайомих. Але близько не підходив, боячись пізнавання. Ніхто так і не дізнався... А в Швейцарії він ніби то займався (або тільки збирався) махінаціями з антикваріатом, але затримання зламало всі плани.

Своїм друзям Шахов нібито розповідав, що за ним полює російська контррозвідка (якщо так, то це ФСБ. – Ред.). В усякому разі, її співробітники (що діють або були – він не уточнював) нібито направляли дії Шахова і прикривали його, «тримали дах». За деякими даними, безпосередньо з ним контактував контррозвідник, що закінчив спецфакультет, де якраз і учили робити документи прикриття і розробляти відповідні легенди. Хоча в житті все складалося простіше. Шахов нібито розповідав, що отримати в Україні паспорт «з нуля» коштує 5 тисяч доларів (так він і зробив в Чернівецькій області), в Ізраїлі – 35 тисяч. Але там, мовляв, потім держава виплатить «підйомні», так що витрати компенсуються, на відміну від України.

Говорять також, що у фінансовій діяльності Шахову і його «Еліті» допомагали як мінімум два українські банки: великий і невеликий. Слідство свого часу провело в обох виїмку документів і зараз перевіряє, чи була ця допомога законною, або мало місце «відмивання» чорного нала. До речі, виїмка в невеликому банку не обійшлася без ексцесів, співробітники не хотіли пускати правоохоронців, була сутичка. Документи нібито показали, що через цей банк пройшло як мінімум 28 мільйонів (за різними даними, чи то гривень, чи то доларів), які потім пішли за кордон (імовірно, в англійські банки).

 

Олександр КорЧинський,
Олександр ІльЧенко, Євген  Іхельзон, Дмитро Бунецький


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика