ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



АБО ЗВІЛЬНЯЮТЬ, АБО НІ...

Останніми тижнями мене трохи дістали усі – родичі, друзі, друзі друзів, знайомі, журналісти. І всі питають лише про одне, що буде з економікою, банками, гривнею, доларом та євро. Певний час я віджартовувався, що не Джордж Сорос і не Ворен Бафет, – це їм потрібно ставити такі запитання, бо якби я знав достеменні відповіді на них, то був би, мабуть, таким же багатим, як і вони. Але це все жарти. Бажання отримати відповіді на найпекучіші запитання сьогоднішніх днів цілком зрозумілі.

Не претендуючи на істину в останній інстанції, спробую дати власні відповіді на ці запитання. По–перше, порадив би спочатку послідовно прочитати написані мною статті «Глобальна фінансова криза: світ стає іншим», «Україна і глобальна криза: напередодні ідеального шторму», «Економічна криза – що нам робити?», присвячені глобальній економічній кризі та її наслідкам в Україні.

Ця криза є системною кризою нинішньої моделі світової економіки, і вихід з неї буде дуже важким та займе в кращому разі 3–4 роки. В Україні на глобальні економічні потрясіння накладаються проблеми нереформованості соціального сектора, у тому числі пенсійної системи, комунальної сфери, радянської і тому багато в чому абсурдної системи адміністративно–територіального устрою країни, уже не кажу про тотальну корумпованість усієї державної машини, включаючи уряд, парламент, суддів, правоохоронні органи, місцеву владу. Потрібно усвідомлювати, що внаслідок популізму, демагогії та волаючого непрофесіоналізму останніх урядів процес виходу економіки України з кризи буде вкрай болючим та довготривалим. Тому сподівайтеся на краще, але, якщо взагалі хочете побачити ліпші часи для нашої країни, припиніть вірити солодким обіцянкам політиків та запасайтесь терпінням і готуйтесь до багаторічної важкої праці із затягнутими пастками, дорогими комунальними послугами та необхідністю заощаджувати, відмовляючись від дорогих відпусток за кордоном, не здійснюючи жодних витрат, без яких можна обійтись у наступні декілька років. Вважайте це моєю першою порадою.

Я не дуже гарної думки про моральні якості нашої політичної еліти, але водночас сподіваюся на їхню готовність слідувати здоровому глуздові, тому мої поради виходять саме з цього.

Отже, почнемо з курсу гривні до долара США – їхнє співвідношення вже давно стало мірилом стабільності в країні. Я переконаний, що, враховуючи розмір зовнішнього боргу українських банків і корпорацій та величезний обсяг внутрішніх кредитів в іноземній валюті, наданих приватним юридичним і фізичним особам, суттєве зниження курсу гривні до долара призведе до масових фактів оголошення неплатоспроможності й матиме вкрай тяжкі наслідки для всієї економіки країни. Розуміння цього є у президента країни, урядовців, Нацбанку, експертів, тому впевнений, що нинішні фінансові спекуляції з падінням курсу гривні до долара закінчаться протягом місяця, і це співвідношення повернуть до позначки 5,3 – 5,5 гривні за долар. У Нацбанку є достатній інструментарій (регулятивний і фінансовий) для вгамування пристрастей і заспокоєння ситуації на валютному ринку. Не можу гарантувати курсову стабільність національної валюти в наступному році, але наявні золотовалютні резерви та враховуючи можливе залучення кредитів МВФ, Світового банку, ЄБРД, дають змогу сподіватися – при скільки–небудь виваженій бюджетній та грошово–кредитній політиці відповідно уряду й центрального банку – на більш менш спокійну ситуацію на валютному ринку і у 2009 році.

Щодо стабільності банківської системи і головне, упевненості, що депозити фізичних осіб не постраждають, то переконаний, народні депутати бодай за один антикризовий захід проголосують, і будуть надані гарантії повернення вкладів до ста п'ятдесяти тисяч гривень у разі банкрутства того чи іншого банку. Отже, заспокойтеся і не тримайте гроші в скляних банках та в шафах під білизною – для цього є комерційні банки. Розбийте гроші на декілька вкладів і розмістіть у різних банках. Але при цьому пам'ятайте, що гарантується повернення лише основної суми депозиту, без нарахованих процентів, тому проявіть пильність і не довіряйте солодким обіцянкам надвисоких відсотків, вибирайте банк, який виплачує середні порівняно з іншими фінансовими установами проценти за депозитом. У цьому разі у вас буде більше гарантій повернути не тільки сам вклад, а й проценти.

Значно складніше дати пораду тим, хто вирішив тримати заощадження в іноземній валюті. Вибір між доларом і євро не такий уже простий. Тут надто багато складників, які впливатимуть на суттєве коливання курсу цих валют одна до одної протягом наступних кількох років. Зараз відбувається значне зміцнення долара США до євро, що пов'язано, зокрема, з одночасним виведенням інвесторами своїх активів з країн, що розвиваються.

Виведення їх у долари базується на певній вірі в непорушність такого інституту як Казначейство Сполучених Штатів та його казначейських зобов'язань. Водночас фундаментальною проблемою США залишається борг уряду, який після реалізації плану міністра фінансів Полсона сягне суми, що наближається до позначки в одинадцять трильйонів доларів – це майже 85 відсотків річного ВВП США. Якщо ж врахувати ще й внутрішній борг корпорацій і приватних осіб у сорок трильйонів доларів, то зрозуміло, як багато в Америці бажаючих знецінити цей борг шляхом поступового накачування світової економіки грошима, цінність яких неухильно падатиме.

Отже, хто б не переміг на наступних президентських виборах, слід очікувати у 2009 та 2010 роках поступового здешевлення долара США щодо євро. Якби я був повністю впевнений у відповідальності наших урядовців, то взагалі б радив тримати заощадження виключно в гривні, але сам такої впевненості не маю, тому й порад таких дати не можу.

Хто був настільки заможним, що придбав акції акціонерних компаній та інвестиційних фондів, які котуються на ПФТС, тому теж порадив би заспокоїтись. Зрозуміло, що ринкова ціна цих акцій опустилася нижче від плінтуса, і сподівання заробити сто відсотків річних виявилися марними, але гадаю, це були не останні гроші цих осіб і вони зможуть почекати принаймні найближчі два–три роки. Щоправда, і купувати достатньо знецінені акції я зараз теж би не радив. По–перше, не факт, що це вже справді «дно» падіння їхньої ціни, по–друге, зростати їх ринкова вартість почне, у кращому разі, не раніше, ніж 2010 року, тому заморожувати гроші в активи, котрі не дають можливість заробити, навряд чи варто.

І остання порада стосується тих, хто хоче зробити спробу гратися на міжнародних валютних ринках. Знаходяться шарлатани, котрі обіцяють навчити, а головне – дурні, які готові повірити, що вони можуть навчитись самостійно проводити валютні спекуляції на міжнародних валютних ринках через ділінгові центри.

Порада всім – не робіть дурниць, бо це нагадує навіть не гру в казино, а закопування золотих на Полі Чудес Країни Дурнів. Спекуляціями на міжнародних валютних ринках займаються лише професіонали, що працюють у хедж–фондах. Тому, якщо ви вже не задовольняєтеся процентними доходами за банківськими депозитами, то раджу, по–перше, пам'ятати, що гратись останніми двома–трьома тисячами доларів США не варто, мільйонером від такої гри ви все рівно не станете, а втратити останні заощадження можете. По–друге, у тих, у кого є справді суттєві заощадження і кому кортить заробляти достатньо високі доходи від валютних спекуляцій, звертайтесь до тих, хто надасть гарантії прозорості контролю за операціями, що відбуваються з вашими грошима, і головне – документально підтверджені гарантії повернення всіх ваших коштів (з додаванням можливого прибутку чи за мінусом можливого збитку) за першою вимогою.

 

Борис КУШНІРУК,
Економіст


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика