ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



«ВАЛІЗИ–СУМОЧКИ!»

Крадіжки багажу в аеропорту «Бориспіль» набули масового характеру. Крім прямого збитку пасажирам це підриває репутацію аеропорту, авіакомпаній і держави. Ефективно боротися з таким криміналом неможливо в рамках існуючої монополії «Борисполя» на послуги авіаційної безпеки.

«Розкрадання в нашому аеропорту – хвороба запущена і системна. Вона вже торкнулася багатьох органів. Щоб вилікуватися, потрібЕН час і загальні зусилля правоохоронних органів і аеропортівських служб», – заявив «Експертові» новий генеральний директор міжнародного аеропорту «Бориспіль» Борис Шахсуваров, якого в кінці вересня конкурсна комісія Міністерства транспорту і зв'язку затвердила на цю посаду. Одним з вирішальних доказів на в його користь став дев'ятирічний досвід роботи Шахсуварова в приватній охоронній структурі московського аеропорту «Домодєдово». Боротьба з криміналом входить в пріоритетні завдання нового керівництва «Борисполя».

ПОТРІБНО МІНЯТИ СИСТЕМУ

Майже всі опитані в ході підготовки цього матеріалу люди говорять, що їхній багаж в аеропорту «Бориспіль» розкривали. «Коли у мене з багажу вкрали дорогий годинник, я взагалі перестав класти в нього які–небудь цінні речі, – розповідає один підприємець. – Проте завжди помічаю, що валізу хтось розкривав: то зрізаний ремінець, на якому кріпився замок, то в косметичці все перевернено. Мабуть, аеропортівські злодії знають, що саме в ній пасажири зазвичай ховають коштовності. Але я ніколи ні до кого не звертався з цього питання – марно. А останнім часом взагалі прагну обійтися ручною поклажею, хоча це дуже незручно, оскільки доводиться брати в поїздку тільки необхідні речі. Та ще нові правила безпеки: навіть флакон з піною для гоління проносити в літак не можна. Доводиться купувати там, куди ти їдеш, а по дорозі назад викидати».

З початку цього року заяв про пропажу особистого майна надійшло на 18% більше, ніж за весь минулий рік.

Пасажири по–різному борються за безпеку свого багажу. Деякі сподіваються на поліетиленову плівку, якою його обгортають в аеропорту, інші розраховують на хитрі замки. Нічого не допомагає. Минулого року великий скандал підняв народний депутат Ігор Шкіря після того, як з валізи його дружини вкрали коштовності. Була навіть створена міжвідомча слідча комісія з народних депутатів, співробітників Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ (МВС). Вона пропрацювала чотири місяці – ніяких результатів. Авіакомпанія у всьому звинувачувала служби «Борисполя», а його керівники і співробітники Лінійного відділу (ЛО) міліції, який займається розкриттям злочинів в аеропорту, розводили руками: неможливо встановити, в якому саме аеропорту пропали речі, а тим більше знайти їх.

Крадіжки в «Борисполі» стали темою розширеного засідання колегії Генпрокуратури України, яке відбулося в липні 2008–го. Генеральний прокурор Олександр Медведько повідомив про численні порушення в роботі співробітників всіх причетних до аеропорту відомств – Госавіаадміністрації Мінтрансу, лінійного відділу міліції і Служби авіаційної безпеки (САБ) аеропорту «Бориспіль».

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко наказав усунути від виконання обов'язків весь особовий склад ЛО на чолі з його начальником і відряджати на їхнє місце оперативних працівників з головного управління міністерства. Міністр транспорту і зв'язку Йосип Вінський пригрозив введенням колективної відповідальності для головних підозрюваних в крадіжках – вантажників аеропорту. Керівництво «Борисполя» заявило про намір купити додаткові технічні засоби для транспортування багажу і міні–відеокамер. Проте результатів поки немає. Фахівці вважають, що необхідно міняти всю систему контролю проходження багажу.

ПУСКАЮТЬ ВСІХ, ОКРІМ МІЛІЦІЇ

З 2004 року в «Борисполі» змінилося шість генеральних директорів, десятки керівників підрозділів. Кадровий безлад згубно позначився на дисципліні персоналу. Водночас аеропорт узяв на себе всі функції із забезпечення правопорядку на його території. З міркувань економії МВС передало внутрішній аеропортівській Службі авіаційної безпеки деякі функції органів внутрішніх справ, серед яких і збереження багажу пасажирів. Чисельність міліції в аеропорту різко скоротилася, а їх завдання зведене до патрулювання привокзальної площі і внутрішнього вокзалу. Самі ЛО вивели з управління транспортної міліції міністерства і розкидали по обласних управліннях.

«У Київській області тридцять районних відділів зі своїми територіями відповідальності і дільничними. Цей маленький ЛО в «Борисполі» наданий сам собі. У міністерстві ніколи не збирали регіональні лінійні відділи, не обговорювали злочину в інших аеропортах країни», – розповідає колишній співробітник Бориспільського районного відділення внутрішніх справ, що розслідують злочини в аеропорту оперативників – одиниці. У липні цього року в аеропортівському ЛО їх працювало п'ять. «Начальник оперчастини зайнятий супроводом важливих делегацій і різною паперовою роботою.

Крадіжки розслідують тільки четверо: його заступник, два оперативники від кримінального розшуку і один від служби з боротьби з економічними злочинами», – розповідає начальник Центру зв'язків з громадськістю головного управління МВС Київської області Микола Жукович. Крім того, у міліціонерів немає навіть доступу в службові приміщення аеропорту – на кожен такий випадок вони повинні отримувати офіційний письмовий дозвіл у його керівництва. Іншими словами, співробітники аеропорту надійно захищені від зовнішнього контролю.

Під спостереженням САБ перебувають не тільки всі пункти пропуску пасажирів і їхнього багажу, але і переміщення персоналу. Режим секретності, в якому діє служба, не дозволяє провести досконалий аналіз всіх слабких місць в цій системі. Ось і нам довелося збирати інформацію по крихтах з різних джерел. Співробітники міліції вважають, що 90% крадіжок здійснюється при завантаженні багажу в літак. Самі пропажі, як правило, списуються на вантажників аеропорту прильоту. Експеримент авіакомпанії British Airways з установки відеокамер у вантажних відсіках літаків виявився безуспішним. Вантажники їх просто закривали. Красти в «Борисполі» на рейсах British Airways менше не стали.

На думку співробітників міліції, вантажники часто отримують наведення від таксистів – тобто, йдеться про організовану злочинність

Відділ комплектації багажу – початок режимної зони, куди потрапити можна тільки по пропусках, виданих САБ. Оперативники іноді чекають день–два, поки Служба авіаційної безпеки задовольнить їхнє письмове прохання про видачу пропуску. Разом з тим персонал, що має пропуск, без особливих складнощів проводить в заборонені зони аеропорту навіть своїх рідних і знайомих. «У режимну зону мене провів мій приятель Олександр. Він працював в аеропорту на підвозці води до літака», – говорить колишній засуджений за крадіжку. Раніше засуджені особи серед персоналу аеропорту – явище звичайне. В управлінні МВС в Київській області «Експертові» розповіли випадок, коли звільненого за крадіжку вантажника прийняли на роботу в САБ.

МЕРТВА ЗОНА

У відділенні комплектації валізи просвічують на інтраскопі. Там багаж проходить подвійний контроль: на наявність контрабанди і заборонених предметів (вибухівка, отрутохімікати, вогнепальна зброя тощо). Щоб скоротити час проходження багажу і зменшити крадіжку, три роки тому біля одного приладу поставили представників двох різних відомств. Проте число крадіжок уперто росте. За словами Жуковича, за останні три роки вчетверо збільшилася кількість кримінальних справ з крадіжок особистого майна пасажирів.

Навіть якщо вилучити змову Сабовця з митником, можливість передати інформацію вантажникам про вміст валізи залишається. Співробітники служби авіаційної безпеки направляють той, що здався їм підозрілим, валіза на повторне сканування на інший інтраскоп, доступ до якого є вже тільки у них. «Коли вони без сторонніх очей вивчають вміст валізи, то можуть поставити пізнавальний знак, і вантажники вже знають, що з якої сумки можна тягнути», – каже член міжвідомчої комісії В'ячеслав Коновалов.

Завантаження багажу в літак також проводиться без участі працівників міліції або співробітників авіакомпаній. Досвідчений вантажник встигає за півхвилини розкрити до шести валіз. Менше всього можливостей поритися в багажі під час його перевезення по льотному полю, оскільки його добре видно з відеокамер. Ось тільки доступ до моніторів прихованих відеокамер має знову–таки тільки одна структура – САБ аеропорту. Оперативники і співробітники авіакомпаній можуть отримати відеозапис тільки після письмового запиту в службі.

Працівники САБ, що спостерігають за моніторами, повинні оповіщати оперативних працівників міліції, якщо відеокамера зафіксувала розтин. «Вони надають нам запис через два дні після письмового запиту, але за своєю ініціативою – ніколи», – сказали «Експертові» співробітники ЛО. Крім того, на весь комплекс Бориспільського аеропорту доводиться менше сотні відеокамер прихованого спостереження. Для порівняння, в Мадридському аеропорту тільки за багажем стежить декілька тисяч камер. Міжвідомча комісія, що працювала в 2007 році в «Борисполі»  виявила численні мертві зони – місця, не охоплені відеоспостереженням у відділеннях комплектації й інших приміщеннях, де працюють вантажники.

Винести вкрадену річ можна без особливих хитрощів. З дванадцяти контрольно–пропускних пунктів аеропорту тільки на одному встановлений інтраскоп для перевірки співробітників при виході, на інших потрібно просто пред'явити пропуск. Щоб простежити, хто з вантажників мав доступ до валізи, треба зберігати зафіксовану інтраскопом інформацію два тижні (поки пасажир звернеться в авіакомпанію та з'ясує, в якому саме аеропорту це трапилося). У «Борисполі» дані інтраскопа зберігаються не довше доби. «Усунувши технічні недоробки в системі, можна зрозуміти: в аеропорту працює  організована схема крадіжки або це результат безконтрольності персоналу», – вважає Коновалов.

Авіаційна безпека найбільшого аеропорту країни, що здійснює повітряне сполучення зі світовими столицями, зачіпає безпеку держави і припускає закритість САБ. Проте без механізму контролю тих, хто забезпечує цю безпеку, не обійтися. Принцип, коли одна і та ж структура контролює вміст багажу і забезпечує його збереження, породжує безвідповідальність і кримінал. «Відповідати за безпеку всього аеропортівського комплексу повинна спеціально призначена зовнішня структура. У Італії це карабінери, державне відомство.

«У Франції – жандармерія, в інших країнах – поліція», – розповідає Борис Шахсуваров. В Україні ні МВС, ні адміністрація Мінтрансу, ні керівництво аеропорту не ведуть навіть  статистики злочинів на авіатранспорті. За крадіжку на суму, меншу за розмір мінімальної заробітної плати кримінальне покарання не передбачене. Якщо вантажник вкрав флакон духів або три блоки сигарет – він заплатить штраф. У аеропорту «Бориспіль» діє комітет з авіаційної безпеки на чолі з генеральним директором, який і розробляє програму заходів на кожен рік, а затверджує її Госавіаадміністрація. Крім співробітників «Борисполя», до  нього входять і представники авіакомпаній, що базуються в аеропорту, але вони безсилі вплинути на ситуацію: при складанні програми їх пропозиції не враховуються.

Попит на авіаперевезення росте, компанії все активніше конкурують між собою, прагнуть підвищити якість послуг і, звичайно, безпеку багажу. Крадіжка в «Борисполі» зачіпає інтереси приватних перевізників. Авіакомпанії працюють з аеропортом за договором, в якому передають йому деякі послуги, зокрема контроль за безпекою пасажирів і збереженням їхнього багажу. Оплата цих послуг входить у вартість квитка і складає на міжнародних рейсах чотири долари, а на внутрішніх – півтора. Українське законодавство не передбачає можливості для приватних охоронних структур (самостійних або служб авіакомпаній) займатися безпекою своїх пасажирів. Території для роботи приватних компаній виділяє аеропорт – у нього і монополія на послуги авіаційної безпеки.

У збереженні багажу своїх клієнтів перш за все зацікавлені авіакомпанії – саме їм клієнт пред'являє претензії, і вони платять грошову компенсацію. У обмін на зниження аэропортівських зборів авіакомпаніям можна передати частину послуг з безпеки своїх клієнтів, у тому числі і збереження багажу. На думку фахівців, конкуренція з приватними охоронними структурами підвищить і ефективність роботи аеропортівської служби безпеки.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика