ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ПОСКУПИВШИСЬ НА МІЛЬЙОН

Через зливи, що тривали з 23 по 27 липня, на гірській та пригірській території Львівщини сформувався висоководний дощовий паводок, який охопив дев'ять районів області (Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Миколаївський, Самбірський, Старосамбірський, Сколівський, Стрийський та Турківський) і чотири міста (Борислав, Дрогобич, Моршин та Самбір). Внаслідок стихійного лиха зазнали пошкоджень або руйнувань важливі об'єкти промисловості та сільського господарства, дорожної інфраструктури та систем життєзабезпечення, істотно погіршились умови проживання 403 тисяч населення, яке залишилося без електро-, газо- і водопостачання, електрозв'язку й транспортного забезпечення.

За інформацією Головного управління МНС у Львівській області, було підтоплено 7479 житлових будинків, 3635 підвалів, 7892 присадибні ділянки у 197 населених пунктах; затоплено багато джерел водопостачання; заподіяно значних збитків виробникам сільськогосподарської продукції – пошкоджено посівів сільськогосподарських культур на площі 10052,1 га, а на площі 5764 га посіви загинули; зруйновано 2 та пошкоджено 20 мостів на автошляхах державного і місцевого значень та 12 мостів комунальної власності у межах населених пунктів; зруйновано 35 км автодоріг державного і місцевого значень, розмито дорожнє полотно на 56 ділянках автомобільних доріг.

І це тільки на Львівщині, яку, порівняно з іншими п'ятьма підтопленими областями, вважають найменш потерпілою.

Природні катаклізми – не рідкість в Україні. Люди старшого і середнього віку добре пам'ятають надзвичайні події у Прикарпатті 1969 року, а також 1998–го і 2001–го у Закарпатті. Одначе вибрики природи нинішнього року – особливі, передовсім тим, що надзвичайна синоптична ситуація накрила весь Карпатський регіон.

Аби з'ясувати, які чинники провокують природні катаклізми, до Львова приїхали представники Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету водного господарства України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, народні депутати України, представники обласних управлінь лісового і мисливського господарств Закарпатської, Івано–Франківської, Львівської та Чернівецької областей, науковці профільних університетів і науково–дослідних вітчизняних інститутів та науковці з Австрії, Румунії, Словаччини, Чехії і Швейцарії, співробітники інститутів НАН України і МОН України, представники облдержадміністрацій та обласних рад Карпатського регіону. Всі вони взяли участь у розширеному засіданні президії Лісової академії наук України. Одним із моментів, котрий спонукав до проведення засідання ЛАН, стало твердження, нещодавно оприлюднене більшістю ЗМІ, що масштабна повінь у західних областях України є наслідком вирубування лісів у Карпатах.

Як розповів «ДТ» голова зібрання, еколог, економіст, академік НАН України, ректор Національного лісотехнічного університету Юрій Туниця, Лісова академія наук України – громадська, недержавна наукова організація. До неї входять представники з усіх регіонів України, а основні її центри – Львів, Київ, Харків та Івано–Франківськ.

– Нас, як і всіх в Україні, турбують причини катастрофічних повеней у Вінницькій та в п'ятьох карпатських областях, – зазначив академік. – І обурюють надто емоційні, але недостатньо виважені, непрофесійні, дилетантські висловлювання у пресі щодо повені. Не можна однобічно, нефахово підходити до цієї болісної для українців проблеми.

На думку пана Туниці, головна наша біда в тому, що зосереджуємо увагу на ліквідації наслідків стихійних лих. І ніхто не керується простим правилом: набагато дешевше і, головне, ефективніше запобігти хворобі, ніж її лікувати.

– Якби держава не поскупилася, умовно кажучи, виділити мільйон гривень на створення протипаводкових гідротехнічних споруд, не треба було б сьогодні давати мільярд, – переконаний еколог. – Таку систему давно слід було розробити. Вона, до речі, існувала ще за Австрії та Польщі – вже тоді будували дамби, регулювали русла, тобто готувалися до повеней заздалегідь. Ще раз наголошую на недосконалості нашої політики і недобросовісності політиків високого рангу. Я нікого не вирізняю: всі попіарилися на цій стихії. Приїжджали найвищі чільники: ми вас порятуємо, дамо гроші. Збитків завдано на 45 млн. Обіцяно 25 мільйонів. Виділили 22 млн. Дали – рівно нуль. У всіх тих постановах і розпорядженнях Кабінету міністрів та в указах президента України я не знайшов серйозного акценту на необхідності превентивних заходів. Усі документи спрямовані на ліквідацію наслідків. І десь аж на десятому місці притулився пункт про те, що треба робити. Політика має бути еколого–економічною. Наша політика поки що – суто економічна, тобто відбиває психіку гомоекономікус, для якого важливі тільки збагачення, прибутки та надприбутки, і більше нічого в житті не існує. Тим часом екологічний імператив вимагає включення в усі ланки господарського механізму превентивних, запобіжних заходів, завдяки яким народне господарство не мало б тих втрат, яких зазнає сьогодні. У Міністерстві з надзвичайних ситуацій порахували: якби на превентивні заходи держава дала один мільйон гривень, то заощадила б дев'ять – на ліквідації наслідків. На мою думку, це неправильна пропорція. Точніше буде сказати не 1:9, а 1:90! Отже, мета нашого зібрання – проаналізувати водорегулятивну роль лісу (бо ліс має багатостороннє значення в житті суспільства: впливає на клімат, захист ґрунтів від ерозії, підвищення врожайності, покращення якості повітря, поліпшення рекреаційної ситуації, оздоровлення людей, але водорегулятивна роль – дуже важлива!). У мас–медіа з'явилися дилетантські заяви про те, що ці повені – наслідок надмірних вирубувань лісу в Карпатах, з чим я аж ніяк не погоджуюся! Вирубки лісу – не основна причина повеней. Самі обсяги вирубок лісу до стихії стосунку не мають. У тих–таки Австрії, малолісній Угорщині, Німеччині, країнах Прибалтики вирубують, відносно приросту лісу, більше, ніж у нас. Інша річ – як і де рубати. Якщо рубаємо не так, як слід, то, звісно, тим самим послаблюємо водорегулятивну функцію лісу. Якщо ми, скажімо, в горах робимо волоки прямо вздовж схилу, то ними, зрозуміло, стікатиме вода. Якщо грамотно підходитимемо до вирубок – цього не станеться. Мусимо регулювати не обсяги рубок. У нас немає доріг, підвісних доріг, сучасної техніки, яка б сприяла дотриманню лісівничих засад...

Присутні на розширеному засіданні заслухали доповідь академіка ЛАН, доктора біологічних наук, директора Українського науково–дослідного інституту гірського лісництва імені П.Пастернака (Івано–Франківськ) Василя Парпана (співавтор – член–кореспондент ЛАН Василь Олійник) «Водоохоронно–захисна роль гірських лісів Карпат і катастрофічні паводки«. З неї випливає, що формування паводку у липні 2008 року зумовлене катастрофічними опадами 22 – 27 липня. Тоді їх випало більше, ніж під час паводків 1969 року в Передкарпатті і 2001–го – в Закарпатті. Зливи–2008 охопили як гірську, так і передгірну території. У метеорологічній ситуації, що склалася під час паводку (а це попереднє перезволоження і наступні екстремальні події), лісовий покрив північно–східного мегасхилу Карпат, незважаючи на високу лісистість у гірських умовах (65–70%), не мав можливості істотно запобігти розгулу стихії. На початку її розвитку він поглинав близько 20–40 мм опадів, а основна їх маса (80 – 90%) сформувала паводковий стік, який і призвів до катастрофічного затоплення передгірної та рівнинної частини Передкарпаття, знищення майна громадян та комунікаційно–дорожньої інфраструктури.

Для обговорення та дискусії теоретикам і практикам запропонували такі питання: водорегулятивна роль лісів Карпат і прилеглих територій; причини виникнення катастрофічних повеней; заходи, які могли б зменшити руйнівну дію повеней; особливості ведення лісового господарства на територіях із регулярним виникненням катастрофічних повеней.

У обговоренні взяли участь академіки Михайло Голубець та Василь Рябчук, професори Григорій Криницький, Микола Адамовський, Володимир Бондаренко, Леонід Копій, Нестор Біблюк, Іван Калуцький, доцент Ігор Кульчицький–Жигайло, а також лісівники–практики. В обговоренні звучали різні думки. Зокрема й такі: «Треба брати до уваги постійну взаємодію гідро-, літо– та атмосфери. Але треба зважати й на фактор техногенезу. Ми сьогодні перебуваємо на зібранні лісівників, і ця проблема також їх стосується. Ліс – броня рельєфу. Якщо є невпорядковане вирубування, нищення лісу, – це також сприяє розвиткові цих процесів. Тому збереження лісу допомагає закріпити схили і стабілізувати ці процеси. Передовсім треба відновити те, що було зруйновано». Попри деякі розбіжності в оцінках доповіді, прийняли ухвалу. Основна її теза така: «Руйнівні повені в Карпатському регіоні у липні 2008 року, як і в попередні роки, сталися внаслідок дії комплексу природних і антропогенних факторів. Причини повені–2008 – надмірна кількість опадів, яка значно перевищувала водорегулятивну здатність геоекологічної системи Карпат, висока насиченість вологою лісових масивів у передпаводковий період, а також недостатній догляд за руслами річок і потоків, дорожніми спорудами та підпірними стінками, несвоєчасне проведення протиерозійних та протизсувних заходів, відсутність цілісної системи гідротехнічних споруд«. Отож як висновок – фактичні обсяги рубок та лісогосподарська діяльність не були основною причиною виникнення стихійного лиха, а відіграли у цьому процесі неістотну роль. Як емоційно зазначив один із академіків – дощі йдуть не тому, що ліс вирубали!

На розширеному засіданні Лісівничої академії наук розроблено рекомендації, які буде направлено до Міністерства охорони навколишнього середовища, Міністерства аграрної політики, УкрНДІгірліс, Державного комітету лісового господарства, а також в органи місцевого самоврядування, котрим підпорядковані ліси, та іншим постійним лісокористувачам. Йдеться, зокрема, про розширення площі заповідних об'єктів на водозборах; збільшення лісистості водозборів басейнів гірської частини річок регіону до оптимальної шляхом підняття антропогенно зниженої верхньої межі лісу, заліснення ерозованих земель, окремих штучно створених полонин, ділянок із чагарниковою рослинністю та неугідь; забезпечення поетапного переходу в гірських районах на вибіркову систему ведення лісового господарства, вирощування мішаних різновікових деревостанів на засадах природного насінного поновлення; опрацювання засад багатофункціонального ведення лісового господарства для захисних і рекреаційно–оздоровчих лісів; поетапне переведення планування всіх лісогосподарських заходів за водозбірним та висотно–зональним принципом; оптимізацію мережі лісових доріг у гірських лісах і переорієнтування технології лісозаготівель на застосування підвісних способів трелювання на основі світового досвіду та сучасних екобезпечних прийомів лісокористування тощо.

ПРИНАГІДНО

Лев Захарчишин, заступник голови Львівської обласної ради: «Якщо говорити про ліквідацію наслідків липневої стихії у Львівській області, то майже всі роботи виконано. Окрім відновлення двох капітальних мостів, які планується здати в експлуатацію наступного року. Наразі на цих місцях функціонують тимчасові військові мости. Вже відновлено дорожну й залізничну інфраструктури. У Львівській області зазнало руйнування житло 16 родин. Маю на увазі 14–квартирний будинок у Бориславі та ще два будинки по області. Наскільки мені відомо, одна родина взяла виділені з бюджету гроші – самі відбудовуватимуться. Ще одній жінці вже завершують державним коштом ремонт житла. Щодо 14–квартирного будинку, то там підмило берег, на якому стояв дім. Ведеться реконструкція комунального готелю під житло для цих родин. До середини листопада люди мають отримати квартири. Згідно з інформацією, що її надають санслужба та Головне управління охорони здоров'я нашої області, на підтоплених територіях надзвичайних піків інфекційної захворюваності не зафіксовано».

Богдан Матолич, керівник Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області: «На щастя, екологічного забруднення територій немає. Спеціалісти держуправління обстежили ризиковані місця, які могли стати причиною забруднення водних ресурсів чи територій, і з'ясували, що жоден склад пестицидів у зону підтоплення не потрапив. Неушкодженими залишилися і склади з небезпечними відходами, нафтобази та АЗС. Кілька АЗС затопило, але забруднення нафтопродуктами не сталося. Складна ситуація після паводку із зсувами – інститут «Західгеологія» зафіксував понад 800 таких зсувів на гірських територіях. А це може знищити комунікації, дороги, негативно позначитися на якості життя населення. Тому треба розпочинати виконувати заходи, спрямовані на зупинення зсувів. Що стосується каналізаційних та очисних споруд, то в кількох районах, наприклад, Жидачівському та Миколаївському, зазнали підтоплення каналізаційні насосні станції, але, на щастя, змивів не було. Зараз роботу станцій відновлено, і особливої небезпеки немає. Залишаються забрудненими поверхневі води річок Дністер і Стрий, бо вода змивала все, що було на її шляху. Але лабораторія Державної екологічної інспекції контролює ситуацію. Якість поверхневих вод з часом покращується, тому, сподіваємося, вода самоочиститься. Тобто ситуація сьогодні більш–менш стабільна».

 

Тетяна КОЗИРЄВА
(Львів)


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика