ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



РОДИННЕ СВЯТО – ПОКРОВА

14 жовтня в Україні відзначалося одне з найбільших шанованих Православних свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста. Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії, згадуємо історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята.

В цей день ми вшановуємо славних українських козаків, покровителькою яких вважається Богородиця. Це свято також і родинне – бо пов’язане з родинними і сімейними цінностями і традиціями, шанобливим ставленням до ідеалів жіночності та материнства. І тому, мабуть, не даремно існує слушна думка і в істориків, і у духовенства — це важливе для нації свято в перспективі віднести до тих, що відзначаються на найвищому державному рівні.

Свято Покрова має древню історію, бо відзначає подію, яка сталася багато сотень років тому – на початку Х століття у Константинополі в часи Візантійської імперії. Тоді вороги оточили це місто. У Влахернському храмі, де зберігався омофор – головний покров Богородиці, молилися патріархи, імператор, зібралися багато жителів міста. Всі вони молилися Богові, щоб Він захистив столицю Візантії від ворогів. В цей час блаженний Андрій Юродивий зі своїм учнем побачили у видінні, як від вівтаря вийшла у оточенні багатьох святих Богородиця і свій омофор простерла над тими, хто молився – ніби покрила їх. Це була ознака того, що Діва-Богородиця покриває своїми молитвами і своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою до її Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

З тих давніх часів це свято дуже вшановувалося у Київський Русі. Багато храмів було збудовано на його честь. А особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, тому що вони як воїни, що стояли на захисті віри християнської, були постійно в небезпеці. Але покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті. Саме тому в усі козацькі часи головний храм в центрі Запорозької Січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці – свято вважалося престольним для козаків. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

В це свято ми згадуємо про ті незліченні милості, які давав нам Господь протягом історії по молитвах Пресвятої Богородиці, бо головні українські святині посвячені на її честь. Згадаємо перший кам’яний храм Богородиці Десятинної, Собор Святої Софії, який, хоч і названий на честь премудрості Божої, але престольне свято цього храму святкувалося саме на День Різдва Богородиці. Це і Києво-Печерська і Почаївська Лаври, освячені на честь Успення Богородиці. Ці святині нагадують нам про те, що Діва Марія є заступницею і хоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах і покриває їх своїм покровом.

Також це свято пов’язане і з народними традиціями, бо вважалося, що саме до цього свята потрібно було звершувати весілля. І ті дівчата, які бажали вийти заміж, але їх до Покрови ніхто не брав, на свято особливо ревно молилися до Богородиці: «Покрова, Покрівонько, покрий мою голівоньку хоч ганчіркою, аби не лишитися дівкою».

Свято Покрова має і виховний аспект. Воно нагадує нам про необхідність відроджувати духовні основи міцної християнської сім’ї, про те, що людей – чоловіка і жінку з’єднує Сам Господь. Як сказано у Священному Писанні: «що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає». Господь повелів першим людям Адаму і Єві виконувати Його заповідь плодитися і розмножуватися, наповнювати землю. А зараз, на жаль, чоловіки й жінки частіше сходяться і живуть разом не для того, щоб народжувати і виховувати дітей, а задля задоволення своїх бажань, своїх егоїстичних потягів. Так не повинно бути.

В цей день ми вшановуємо Божу Матір, як Приснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике православне свято – Покрова Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини, неможливо відродити націю в цілому.

 

За матеріалами ЗМІ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика