ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



СМІТТЯ... В ГОЛОВАХ

Якщо унітаз — обличчя господині, то як охарактеризувати фізіономії «господарів» Дніпропетровська, які дозволили перетворити місто на смітник?!

Як відомо, Дніпропетровщина завжди славилася ініціативами до знаменних дат. Не перевелися вони й нині. У серпні, напевне напередодні чергових позачергових виборів, визріла нова ініціатива. Її повитухою став мер Дніпропетровська Іван Куліченко, котрий обіцяв своїм виборцям на останніх виборах вирішити проблему сміття, а тепер звинуватив у її створенні дніпропетровців: «Люди не платять — комунальники не прибирають. Служби, відповідальні за вивезення сміття, ремствують, що їм заборгували понад шість мільйонів гривень. Тому так і працюють».

…І воно справді так. На 20 серпня 2008 року тільки 50% населення оплатило вивезення ТПВ (твердих побутових відходів). Найстрашніше, що в таких умовах сміттєперевізники вже не в змозі оплачувати утилізацію зібраного сміття на приватному полігоні ТОВ «Екологія Україна». Через усі ці чинники й народилася в їхніх головах, прямо скажемо, неординарна ініціатива, більш схожа на крик душі. «Єдиний спосіб покарати боржника, — вважає директор одного з трьох підприємств-перевізників ЗАТ «Дніпрокомунтранс» Валерій Лубинський, — привезти йому сміття назад і вивантажити в квартиру те, що він виносив усі ці півроку в контейнери. До таких акцій підприємство готове вдатися вже найближчим часом».

ЯК МОВИТЬСЯ, ПРИЇХАЛИ. САМЕ ЧАС ВИКЛИКАТИ АВТОРА НА БІС!..

На держконкуренцію грошей пошкодували, натомість поставили «свого» приватника

Донедавна в Дніпропетровську лідерами з вивезення сміття були дві приватні компанії — ТОВ «Екологія» і ЗАТ «Дніпрокомунтранс». У грудні 2006 року для систематизації процесу вивезення сміття сесія міської ради ухвалила рішення про створення комунального підприємства «ЕкоДніпро» — такого собі конкурента для «приватних сміттярів». Рішення ухвалили, але грошей не виділили. Чому — стало зрозуміло вже влітку 2007 року. Саме тоді без тендера, за «особистої протекції» мера Куліченка в Дніпропетровську починає працювати компанія «Грінко-Дніпро». Директором нового санітара міста є Михайло Арутюнов, племінник Гарегіна Арутюнова, нині нардепа фракції БЮТ, поміченого в земельних скандалах у Дніпропетровську.

Саме ця структура отримала найбільш ласий шматок сміттєвого сектора, попередньо очищений за рахунок бюджетних організацій від смітників. А для повної гарантії високої прибутковості сміттєвого бізнесу, що його розгортає нова структура, міськвиконком ухвалив рішення розраховуватися з утилізаторами з бюджету міста, а не з дуже ненадійних зборів з городян.

БЕНКЕТУВАЛИ — ВЕСЕЛИЛИСЯ, ПІДРАХУВАЛИ — ПРОСЛЬОЗИЛИСЯ

Зрозуміло, що ця лафа через свою абсурдність проіснувала недовго. І мер був змушений систему оплати послуг «утилізаторів» повернути на круги своя. Компанії-монополісти негайно підняли тарифи — вивезення сміття нині коштує близько 20 грн. за кубометр, утилізація — 30 грн. Ситуація із прибиранням міста не поліпшилася, зате зросла заборгованість городян. Проте міський голова, замість шукати нову модель прибирання мегаполіса, вважає за краще обмежитися обвинуваченнями на адресу жителів Дніпропетровська.

ЦЕ ЩОДО ЗБИРАННЯ, А ТЕПЕР ПЕРЕЙДІМО ДО УТИЛІЗАЦІЇ

У БОЮ З ЛЕГАЛЬНИМ УТИЛІЗАТОРОМ ГОРУ БЕРУТЬ НЕЛЕГАЛИ

Виявляється, сьогодні, як стверджують деякі зацікавлені відповідальні особи, у місті неможливо вивезти будівельні відходи легально. Нібито в Дніпропетровську немає офіційного полігона для будівельних відходів. Червоноповстанська, Тунельна балки, Запорізьке шосе — ці найбільші в місті звалища — незаконні. Як констатував начальник екологічної міліції Анатолій Лук’янчук, перешкодити незаконним діям майже неможливо. Один у полі не воїн. Екологічна міліція намагається перекривати під’їзди до таких місць, але це не завжди вдається.

Водночас два роки тому міське управління з питань поводження з відходами разом із прибалтійськими фахівцями розробили унікальний проект утилізації та переробки будівельного сміття. Розташоване це підприємство в Євпаторійській балці. Розраховане на триста тисяч тонн відходів на рік. На сьогодні це єдине зареєстроване підприємство такого типу, проект якого пройшов усі інстанції і перевірки. Тобто з довідкою про легальне вивезення відходів, яку зазвичай видають разом із містобудівним паспортом, проблем не має бути. Та тільки сьогодні на ці документи контролюючі органи уваги не звертають. Чому? Гадаю, пояснювати не треба!..

Ще один явний плюс цього підприємства для замовників — ціна перевезень. Якщо нелегальні перевізники за транспортування одного кубічного метра будівельних відходів беруть у середньому 56 гривень, то підприємство — 20 гривень за кубометр. Кому ж такий конкурент потрібен?! У результаті підприємство, яке мало почати працювати ще першого серпня, запустили тільки днями. Кажуть, після погроз подати на інстанції, які блокували його роботу, до суду. Та й це не останній камінь спотикання в багатостраждальній галузі утилізації сміття...

ПРИВАТНИЙ ЧИ ДЕРЖАВНИЙ?

Додамо, що, крім щойно запущеного підприємства в Євпаторійській балці, у Дніпропетровську давно функціонує полігон ТПВ у районі Кулебівки. Сьогодні він успішно справляється з навантаженням, і, як стверджують його власники, потужностей вистачить ще, як мінімум, на 10—15 років. Що ж заважає міським комунальникам його використовувати? «Монополіст диктує свої ціни», — такий головний аргумент чиновників міського управління з питань поводження з відходами. Хоча ці ціни вони ж і затверджували.

У результаті міська рада Дніпропетровська дійшла висновку, що найкращим для міста варіантом є... відкрити новий полігон. Для цього потрібно терміново провести експертизу та землевідведення. Доручення підготувати проект і рішення давно дали заступникові міського голови та начальникам відповідних управлінь. Але й тут закономірно з’явився новий камінь спотикання — квіточки й комашки, в буквальному значенні слова. Перш ніж обласна влада виділить під полігон ділянку землі за містом, учені-ботаніки мають дослідити, чи немає на ній рідкісних представників флори і фауни, занесених у Червону книгу. У ботаніків зарплата, як відомо, низька, і якщо їх матеріально зацікавити, то шукатимуть вони рідкісних комашок як завгодно довго. Що нині й відбувається.

ШВИДКО ТІЛЬКИ КАЗКА МОВИТЬСЯ...

Результати чиновницької турботи про гаманці жителів сьогодні більш ніж очевидні. Передвиборні обіцянки мера міста Івана Куліченка вивозити сміття безплатно так і залишилися обіцянками. Плата за його вивезення різко зросла, і її переклали на плечі жителів: ті платять, а сміття однаково не вивозять, стихійні звалища продовжують рости. Чим у цій ситуації може допомогти ще один сміттєвий полігон, незрозуміло. Ясно одне — у місті вже не перший рік триває прихована війна за переділ цього важливого сегмента міського господарства.

«Якщо оглянутися назад і проаналізувати, що реально зроблено в Дніпропетровську для вирішення сміттєвої проблеми за десять років з моменту офіційного закриття Ігренського звалища, побачимо — нічого. Що зроблено відтоді, як п’ять років тому спробували незаконно будувати новий полігон на Ігрені? Теж нічого. Чи намагалися запропонувати альтернативне місце для розміщення полігона або провести конкурс проектів? Не намагалися. Чи розглядало місто можливість упровадити альтернативні методи поводження з відходами (роздільні збирання, утилізація й повторна переробка), замість спалювання та захоронення, що давно вже заборонено в цивілізованих країнах? Не розглядало!» — розповідає активіст об’єднання громадян «За чисту Ігрень» В’ячеслав Горобець, який багато років веде боротьбу за екологічне відродження рідного краю.

У результаті більшість сміттєвих бізнесменів, завдяки дружній бездіяльності влади, дійшли цілком логічного висновку: навіщо витрачатися на дорогу утилізацію сміття, якщо достатньо встановити шлагбаум і найняти людину, щоб збирала гроші. Подібно до великого комбінатора, який брав по 10 копійок за огляд визначних пам’яток П’ятигорська.

ОСТАП БЕНДЕР ЖИВИЙ! І НЕПОГАНО ЗАРОБЛЯЄ НА СМІТТІ...

За інформацією заступника начальника управління з питань поводження з відходами Дніпропетровської міськради Світлани Лагутенко, за останній час комунальні служби ліквідували 400 стихійних звалищ. Та от парадокс — щоденні об’їзди виявили, що смітники знову виникають на тих самих місцях, де й були. В основному вони заповнюються будівельним сміттям, причому на його утилізації в такий спосіб хтось непогано заробляє — смітники обладнано шлагбаумами, вагончиками, на них діє пропускна система. Зрозуміло, в’їзд платний. Конкретні адреси таких «підприємств» відомі. Де ж вихід?..

«На жаль, програму, яку прийняли на сесії, де було розписано дії з вивезення сміття, не виконано», — констатує депутат міськради Євген Морозенко. Нагадаємо, ця програма передбачала створення на конкурсній основі керуючої компанії, яка збиратиме гроші з продуцентів сміття й працюватиме з підрядниками. Ось у чому, виявляється, річ! Усе впирається в додаткову чиновницьку структуру, яка фактично дублюватиме міське управління з питань поводження з відходами. А чим більше всіляких структур і структурок, тим більше можливостей для корупції.

Коло, як мовиться, замкнулося у своїй корупційній складовій. Тим часом екологи попереджають, що 250 стихійних звалищ сміття, які сьогодні діють у Дніпропетровську, можуть стати причиною катастрофи для навколишнього середовища та здоров’я людей.

ТРИ СКЛАДОВІ ВИРІШЕННЯ СМІТТЄВОЇ ПРОБЛЕМИ

Так невже ця проблема справді не має іншого вирішення, і Дніпропетровськ буде поховано під сотнями тисяч тонн сміття?

Аж ніяк!.. Але вирішується вона не кавалерійською атакою сміттярів на неплатників, а комплексом взаємозалежних заходів у різних сферах діяльності.

Ці рішення, до речі, вкладаються в доволі просту формулу. Пам’ятаєте, три складові частини вічно живого вчення?! У нашому випадку гарантією чистоти, порядку та здорової екології можуть служити три складові реалізації програми: ефективна організація утилізації відходів, жорсткий контролер в особі наділених належними повноваженнями органів і, безперечно, виховна робота серед населення. Але за зовнішньою простотою цієї формули, як показує світовий досвід, — величезна системна робота в найрізноманітніших сферах: від законодавчої до виховної.

В Україні ж, як і в Дніпро­петровську, схоже, далі примітивних спроб організувати роздільне (пластик і все інше сміття) збирання ТПВ та безконечних дискусій про будівництво нових полігонів для їх захоронення (котрі успішно ліквідують на Заході) діло не йде, що створює практично ідеальне підґрунтя для корупційного свавілля та екологічної катастрофи.

 

Вадим КЛИМЕНТЬЄВ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика