ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ВЛАШТОВУЮТЬ НАРОДУ ХОЛОДОМОР

З року в рік стикаємося з однією і тією ж печальною реалією – відтягненням якомога далі чинною владою початку сезону опалення. Відповідальні чиновники будують свою опалювальну політику таким чином, що приблизно цілий місяць навесні і восени (залежно від регіону) населення функціонує в режимі критично некомфортних температур.

Так, у квітні нинішнього року у Києві опалення було вимкнуто настільки передчасно, що в квартирах через декілька днів температура знизилась до 15 градусів. І це все при тому, що українцям щороку збільшують нарахування на квартплату, велика частина якого припадає саме на оплачування опалення. Нині щодня доводиться проводити своєрідне тестування температури у квартирі, і якщо майже тиждень вона хоч якось трималася на позначці 17 градусів, вчора впала до 16,5, а сьогодні вже до 16. Так що весняний «рекорд» цієї осені цілком може бути побитим, і якщо не завтра – внаслідок невеличкого потепління на вулиці – то післязавтра вже точно.

Вітчизняним політичним зверхникам – Віктору Ющенку і Юлії Тимошенко – не треба нагадувати, що в усіх цивілізованих країнах світу існує еталон температурного режиму в житлових помешканнях, який становить 20-22 градуси тепла. І що цікаво, за сумнозвісного Радянського Союзу, якого більшість українців мають обґрунтовані претензії, якби така температура надворі, що тримається цієї осені у більшості регіонів України, була б більше кількох днів поспіль, опалення було б давно вже ввімкнуте. І не тому, що за радянських часів влада надзвичайно піклувалася за свій народ. Просто комуністи зневажливо ставилися до людей, але прекрасно розуміли, що коли не опалювати приміщення, то це призведе до масових захворювань, а значить, і до тотальної втрати працездатності та великих економічних збитків держави, оскільки потрібно буде не лише оплачувати бюлетені тим, хто захворів, а й і понести великі втрати продукції, яку громадяни не зможуть виробити через хвороби.

У демократичні часи все інакше. Здоров’я і життя людей настільки втратили цінність в очах влади – олігархії, що на проблему невчасного початку опалювального сезону влада воліє просто закривати очі. Ну, вимре іще якась частина населення України, то і що з цього? Своїх, соціально близьких, це ж зовсім не стосується. Але ті хто уже давно не живуть життям пересічних громадян, ані Ющенко, ані Тимошенко, ані Янукович, ані їхні соратники та оточення, не здатні зрозуміти, що кожне пониження температури в квартирі хоча б на 1 градус провокує збільшення кількості простудних захворювань.

То ж як насправді ставиться "українська" влада (й опозиція також) до своїх співгромадян, не варто навіть і гадати. Автор свідомий того, що тим, хто живе вже багато років за високими парканами і під посиленою охороною, дуже важко усвідомити, що в житловому помешканні може бути холодно. Адже «слуги народу» мають підігрів стін та підлоги, і їм не загрожує захворіти через критично низькі температури у квартирі. Невідомо, чи проводилися соціологічні опитування щодо захворюваності в Києві через Холодомор, влаштований місцевою владою, а от за авторовими спостереженнями (серед друзів та знайомих), захворіло від 30% до 35% населення. Хоча частина із них продовжує в стані хвороби ходити на роботу і інфікує в громадському транспорті інших, але подібне «геройство» може лише призвести до неминучих критичних ускладнень. А скільки ще населення Києва і України може захворіти, якщо опалення включать лише 15 жовтня, важко і сказати…

Кому ж пощастило й не захворіти, то в зв’язку з тим, що організму увесь час доводиться боротися зі стресовою температурною ситуацією, дуже послаблюється імунітет організму і спротив інфекційним захворюванням. Тому коли керівництво міста таки вирішить дати команду починати опалювальний сезон, має, як мінімум, минути декілька тижнів, аби позбутися «стресу відсутності опалення».

У зв’язку з цим виникає закономірне запитання – хто і навіщо постійно  влаштовує Холодомор в Україні? Адже населення сплачує рахунки, які увесь час постійно збільшуються. Натомість ті, хто відповідають за подачу тепла у помешкання, своїх функцій та зобов’язань не виконують. Якби, наприклад, Ющенко, котрий так любить комфорт у побуті, чи загальна улюблениця Тимошенко на кілька днів переїхали зі своїх заміських резиденцій у міську квартиру без опалення, коли на вулиці вдень і вночі нижче 8 градусів, тоді б вони, можливо, відчули, як жити звичайному міському жителеві. Адже це не сільський будинок, де готуючи їсти на грубці, можна увесь час нагрівати хату.

Якщо ж казати про втрати енергоресурсів, то їх усе рівно аж ніяк неможливо уникнути. Адже частина населення намагається обігрівати приміщення електроприладами, котрі, до речі, не завжди справні. Інші цілодобово вмикають на кухні газові конфорки, аби хоч якось обігріти квартиру. Це все несе пряму загрозу вибуху газу в будинку через необережність. А реальні втрати від цього не набагато більші, ніж якби відповідальна київська влада вчасно увімкнула опалення у квартирах киян. Важко сказати, чому мер Черновецький цього не розуміє. Незважаючи на те, що він так любить проводити публічні популістські заходи, з поміж іншого питання Холодомору його анітрішечки не хвилює. А даремно, бо імідж політиків складається саме з таких «дрібниць», як подача тепла до помешкань.

Так трапилося, що кілька разів автор потрапив до Польщі на початок опалювального сезону і зі здивуванням побачив, що, на відміну від України, він там розпочався уже давно. Проте в Польщі є можливість регулювати температуру в помешканнях, а не так, як у нас, коли після ввімкнення опалення можуть настати декілька теплих днів, і ніхто й не подумає, що необхідно змінити температурний режим подачі тепла.

Власне, в Польщі та в країнах Балтії подібне європейське нововведення існує вже давно, і тому немає потреби вигадувати як «зекономити» за рахунок населення, і якомога довше затягувати з ввімкненням опалювання. То ж, можливо, і у столиці та й по всій Україні варто було б перейняти досвід балтійських країн і підходити до питань опалювання диференційовано? Тим більше, що Україна, як і увесь світ, вступає в епоху зміни клімату. Враховуючи цей фактор, необхідно зважати на можливість зміни річних температурних режимів у країні і не «гратися» з сезоном опалення.

Якщо облікувати втрати, котрих зазнає країна через зменшення працездатності своїх громадян і через хронічні хвороби, які викликає проживання в гранично низькому температурному режимі, то удавана економія не приносить жодних позитивних бажаних ефектів. Не кажучи про те, що мають мерзнути маленькі діти в дитячих садках, хворі в лікарнях, школярі в школах... А якщо, не дай Бог, звичайно, людина ще й захворіла на запалення легенів, то вона може й не видужати за такої низької температури та поповнити сумну статистику «природного» зменшення українського населення.

Керівництво країни дуже полюбляє з високих трибун просторікувати про здоров’я нації. А яким може бути здоров’я нації, коли протримати маленьку дитину при 15-16 градусах декілька тижнів? І все тому, що можновладець давно вже не знає, у яких складних умовах змушений виживати підвладний йому народ? Можливо, це відбувається саме тому, що слуги народу, котрих народ обирає своєю волею, давно відчули себе панами над цим народом, вибудовуючи таким чином антисоціальну державу, в якій життя простого українця немає ніякої цінності... Якби в державі найвищою цінністю була людина, то її керівництво у час, коли відбувається вимирання (науково – депопуляція) українського населення, давно б поставило цю проблему одним із нагальних пріоритетів урядової політики. Проте українські правлячі «еліти» це не цікавить. Для них головне – комфортність їхнього особистого існування і накопичення нових багатств за рахунок пограбованого народу.

Схоже, ані Віктор Ющенко, ані Юлія Тимошенко не розуміють, що питання вчасного ввімкнення опалення у квартирах –  це теж справа великої державної ваги. Адже народ має існувати не для держави, приватизованої на користь сучасних олігархів, а держава для народу. А ставлення українців до обраної ними влади ґрунтується на таких «дрібницях», як тепло у хаті. І якщо відкинути усі канони гуманності та цивілізованого ставлення до людей, то навіть з цілком меркантильних міркувань, цього владі робити не варто.

Бо ж чи варто створювати Холодомори населенню, котре за українських політичних реалій, у будь-який момент може перетворитися на електорат і не проголосувати за ті політичні сили, які лише дивляться на своїх співгромадян, як на статистів у великій політичній грі безсовісних і знахабнілих від цілковитої безкарності можновладців?..

 

Віктор КАСПРУК


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика