ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ЙДЕМО ШЛЯХОМ АТЛАНТИДИ?

Мабуть, скільки світу, стільки люди використовували кішку як …екстрасенса. То було правилом: де вона вмощувалася, там не слід ставити ліжко. Часи змінилися, і сьогодні пухнасті домашні улюблениці вже неспроможні відреагувати на локальну біопатогенну зону, бо такою нерідко виявляється увесь дім.

Вчені, з-поміж них і Олександр Русанов (нині французький дослідник, а в минулому затятий радянський геолог, вихідець із Донеччини), зауважує: якщо наш сучасник не буде ставитися до землі, як до живої істоти, то скоро вся наша планета стане біопатогенною, а, отже, жити на ній стане небезпечно… Ми будемо вимушені шукати нову планету для свого існування. Та чи дозволить Бог, щоб ми далі нівечили Всесвіт?..

Навчаючись свого часу в Московському університеті імені Дружби Народів, Олександр неодноразово чув сентенцію від солідних вчених фізиків про те, що планета Земля є незмінною структурою. Життя й досвід геолога заперечили те обмежене твердження представників радянської науки.

– Я працював у шахтах, де вивчав геологію за допомогою геофізичної апаратури. Географія моїх відряджень була досить широкою: Донбас, Західна Україна, північ Росії. Вивчав я землю і в зонах землетрусів, наприклад, у Спітаку в Грузії. Згодом продовжував розвивати метод, який свого часу розробив начальник нашої геолого-фізичої розвідки Юрій Рябоштан. Посьогодні займаюся геоекологією, вивчаючи землю в різних країнах світу, таких, як Франція, Швейцарія, Австрія, Румунія, і, звичайно, Україна та Росія. Мій практичний досвід геофізика доводить, що Земля є живим організмом, а тому вимагає до себе відповідного – дуже чуйного – ставлення.

– Що ж маємо насправді?

– Нині різного роду навантаження на землю – фізичні, хімічні, електромагнітні – зросли настільки, що у будь–який момент можна чекати всепланетарного лиха.

– Мусимо стверджувати, що людина порушила Богом дану планеті рівновагу?

– Саме так. Ми забруднили Землю насамперед хімічними речовинами. Далі – електромагнітним випромінюванням, пов’язаним з тим, що надто швидко рухається науково-технічний прогрес, щороку земляни споживають все більше й більше електричної енергії. Наприклад, у сільській місцевості Франції через кожних 300 метрів стоять трансформатори. Стосовно цього хочу нагадати інформацію з підручників по геоекології. Там зокрема зазначається, що в місцях розломів (в геопатогенній зоні) вся енергія йде у землю, а це викликає появу нових видів випромінювання. Як дослідник я цілком впевнено констатую: нині Земля використовується її жителями, як …відро для сміття. Наша планета спроможна очищати лише певну частку хімічних, фізичних та електромагнітних забруднень. Коли ж ця кількість перевищує допустимий рівень, відбуваються природні катаклізми. Нині треба вже не говорити, а бити на сполох з приводу того, що людина свою прекрасну колиску, свій квітучий дім поступово перетворює на сміттєзвалище.

– Проблема, як я зрозуміла, ще й у тому, що не все сміття, яким забруднюють нашу Землю, є видимим. Маю на увазі «мобільне» забруднення довкілля. Чи винайдені сьогодні прилади, якими можна було б виміряти кількість того невидимого бруду?

– Свого часу росіяни винайшли індикатор геофізичних аномалій, за допомогою якого можна визначити наявність геопатогенної зони. Проте світова наука ще не має ні одиниці виміру, ні точнішого приладу, який би визначив масштаби шкоди, допомогою якого можна було б визначити величину шкоди, заподіяної мобільним зв’язком.

– Але небайдужі люди, насамперед у колі вчених, продовжують наголошувати на тому лихові, яке приніс цей винахід – мібільний зв’язок.

– Так, уже у вісімдесятих роках минулого століття наукою було доведено, що випромінювання мобільного зв’язку набагато шкідливіше, ніж електромагнітне: внаслідок цього порушується діяльність усієї імунної системи та клітин людського організму. Буквально у цьому році бельгійський дослідник із католицького університету Лувен опублікував результати дослідження лабораторних щурів. З’ясувалося, що у тварин, підданих впливові мобільного зв’язку, смертність була вдвічі вищою. Досліди проводилися на щурах саме тому, що ці тварини на 90 відсотків мають схожий з людиною генофонд.

– Звісно, результати впливу випромінювання мобільного зв’язку у тварин правдивіші, ніж у людей. Адже брати наші менші не займаються самонавіюванням, як це можемо робити ми.

– Безумовно, так. Тварини і не підозрюють про існування мобільних телефонів, антен базових станцій. Щодо цього я також маю переконливий досвід. Можу навіть і фотографію показати (Олександр Русанов дістає декілька знімків і продовжує розповідь. – Авт.) У департаменті Вож, що у західній частині Франції, трапився унікальний випадок. Нас, авторів захисного приладу від негативного впливу мобільних пристроїв, запросив до себе один відомий фермер, чиї корови неодноразово завойовували призові місця на різноманітних виставках. У його господарстві трапилася біда: корови невідомо з якої причини почали хворіти й гинути. За три роки фермер втратив 76 тварин. Господар усе робив для того, щоб з’ясувати причини цього: запрошував спеціалістів, які проводили експертизи, розтини, аналізи. Вони жодних відхилень не знаходили, а тому не могли встановити причину смерті корів. Прикметно, що тварини гинули раптово: ще увечері нормально заходили у доїльне приміщення, а вранці їх бачили уже мертвими. Телята були худі, з викривленими ногами, хоча їли повноцінно. Якість молока корів різко впала. Особливий розпач фермера викликав той факт, що корови не хотіли заходити в доїльний зал. Уявіть, надворі 15-градусний мороз, у теплому приміщенні для тварин створено всі умови, а вони вперто не хочуть заходити туди. Фермер розповідав, що він усім заборгував, кредитів йому більше не давали. Перебуваючи у стані відчаю, він почав запідозрювати свою дружину, буцімто вона щось неправильно робить. Тому доглядав і годував тварин самостійно. Проте – нічого втішного. На щастя, випадково прочитав у професійному журналі з молоководства статтю про випадок, схожий зі своїм. Згодом розшукав нас. Коли ми з Жаном Юганом (співавтором захисного приладу) приїхали на ферму, то з’ясували, що проблему створила щогла базової станції, яка знаходилася на відстані трохи більше трьох кілометрів.

– Як швидко справи у цьому фермерському господарстві пішли на краще?

– Практично одразу. Насамперед змінилася поведінка корів. Вони стали спокійно заходити й виходити з приміщення. Нормалізувалося і молоко. Одне слово, за якийсь тиждень ситуація змінилася на краще. А ветеринар, якого постійно кликали на допомогу, сам прийшов і запитав, що ж сталося, чому його не викликають. Фермер подав у суд заяву на власника антени. Призначили експертизу. Судові виконавці, приїхавши на місце, дивувалися: як можуть якісь невеличкі пластикові дрібнички (це і був захисний прилад) впливати на стан тварин. Ухвалили зняти їх. Тут знову виникли проблеми: корови перестали заходити у доїльний зал, за два тижні здохло четверо телят. 19 із 38 корів захворіли на маміт, чотири корови перестали доїтися. Фермер повідомив про це головного експерта. Той наказав негайно припинити експеримент…

– Чи закрита ця справа нині?

– На жаль, у нерівній боротьбі французький фермер не може перемогти. Причиною є те, що за оператором стоїть потужна державна компанія, яка всіляко перешкоджає об’єктивному розслідуванню справи.

Додам, що технічні вимоги до базових станцій у Франції менш жорсткі, ніж в Україні. Як наслідок цього – оператори мобільного зв’язку тут завжди праві. Чому? Відповідь на подив проста: це невигідно з економічного боку. Прийнятнішим є протилежне – темпи збагачення, які дарує мобільний зв’язок тим, хто його впроваджує. Нині у світі нараховується 53 мільйони мобільних телефонів і , відповідно, – 47 тисяч антен базових станцій мобільного зв’язку.

У червні цього року було повідомлено страшну інформацію про те, що через дванадцять років два мільярди людей помруть в результаті опромінення мобільним зв’язком. Цей прогноз оприлюднив Австралійський науково-дослідний інститут здоров’я. Його дані отримали підтвердження і у Всесвітній Організації Охорони здоров’я. Вчені з Австралії, які досліджували шкоду випромінювання від мобільних телефонів, базових станцій мобільного зв’язку, зазначають, що найперше від злоякісних пухлин будуть потерпати головний мозок, вуха та очі. Біда починатиметься з таких симптомів: слабкість, безсоння, депресивний стан, підвищена збудливість, головний біль, високий кров’яний тиск. Чи є на це рада? На щастя, так. Австралійські медики зазначають, що мобільним телефоном варто користовуватися лише в екстремальних випадках. Боронь Боже, розмовляти з нього стільки, як із домашнього. Ми ж бачимо, що тривалі розмови з мобільного стали прикметою нашого часу. Справді дурною, вельми поганою прикметою.

Втім, чим більше ми заглиблюватимемося у цю тему, ніскільки не згущуючи фарби, тим печальнішою видаватиметься загальна картина. Справді, як запобігти цьому лихові? Чи, можливо, мобілка – це одна із неодмінних ознак кінця світу? Хіба жартами є вище наведений прогноз австралійських медиків? І чи так уже активно відреагували на нього у світі? Чи нині напрацьовуються програми, аналогічні австралійським дослідженням? Утім, не будемо озиратися на інших, особливо цікавлячись, що в цій проблемі зараз робиться у так званих прогресивних високорозвинених країнах. Чим, власне, ми за них гірші?

…Вже декілька років поспіль прилади захисту від мобільного випромінювання, винайдені українськими вченими, користуються популярністю у таких країнах, як Франція, Швейцарія, Канада, Румунія, Сербія. Зокрема перевірка захисних властивостей «Спінору-1» українського виробництва, яку влаштували у французькому місті Лудеак, отримала високу оцінку. Автор цього приладу український винахідник Анатолій Павленко не перестає стукати в усі владні структури, аби звернути увагу на глобальну проблему, характерну не тільки для України, а й для всієї нашої планети. Найперше пропонує провести системні дослідження винайдених ним приладів, потім – наголошує на доцільності оснащення персональних комп’ютерів захисними приладами. Єдиний в Україні доктор енергоінформаційних наук, професор факультету біомедтехнологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» Анатолій Павленко звертався  і до діячів, які виставляли свої кандидатури на виборах депутатських. Реакції – ніякої. Наділені владою люди не хочуть розуміти масштабів катастрофи, яка загрозливо нависла над теперішньою людською спільнотою

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ.

Багато тисячоліть тому видатні атланти, творці своєї унікальної працивілізації, надто захопилися науково-технічним прогресом – винайшли космічні кораблі-вімани й завдяки їм миттєво опинялися у сусідніх галактиках. Невідомо, чи послуговувалися вони мобільними телефонами. Однак їхнє неконтрольоване вторгнення в життя природи обернулося тим, що велич Атлантиди навічно поглинули води океану. За свідченнями знаменитого Платона (а він мав утаємничені джерела знань про ту цивілізацію), атланти були великими матеріалістами – прагнули збагачення, розкошів, розваг. Подібне спостерігається сьогодні у всепланетарному людському загалові. Проте багатостраждальна земля вочевидь вже не витримує нашого невситимого матеріалізму. Вона плаче західноукраїнськими дощами, стрясає повенями, реве океанськими цунамі. І благально просить порятунку. Наша земля втомилася від нас, захланних, жорстоких і нерозумних… І як же при цьому не згадати міркування поета Й.В.Гете: «Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди справедлива; помилки ж і блукання йдуть від людей».

Тетяна ОЛІЙНИК


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика