ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ЗЛОДІЇ ВИБИРАЮТЬ УКРАЇНСЬКЕ

Живопис вітчизняних художників зростає в ціні і отримує все більший попит у грабіжників. Два крупних арт-скандали трапилися в Україні за останні кілька днів. Крадений пейзаж роботи Миколи Глущенка виявився в експозиції столичного Антикварного салону. Ще чотири цінні полотна викрали з Ужгородського замку.

Антикварний салон у Києві, на якому виставлені картини з приватних колекцій українських політиків і бізнесменів, все глибше в’язне в скандалах. Спочатку проблеми були з тим, щоб відкрити виставку. «З приміщення так і не з’їхала експозиція «Великі Українці» під патронатом Петра Ющенка, – розповіла Наталія Заболотна, директор Українського будинку. – Петро Андрійович був проти самого факту відкриття Антикварного салону, казав, це збори комодів, які не мають стосунку до української державності».

На відокремленій території салон відкрили. А наступного дня порадували правозахисники. Одна з робіт, виставлена на продаж, виявилася краденою.

Генпрокуратура і СБУ прямо на виставці вилучили полотно українського художника Миколи Глущенка «Зимове сонце», яке було викрадене серед інших на початку року з Уманського краєзнавчого музею.

ГЛУЩЕНКО ТЕПЕР ПОДОРОЖЧАЄ

В Українському домі було людно, більшість відвідувачів навіть не чули про вкрадену картину великого українського художника Глущенка. Не знають подробиць і продавці, які виставляють тут не менш цінні витвори мистецтва. А, може, замовчують з етичних міркувань.

«Зимове сонце» привіз на продаж бердичівський бізнесмен і колекціонер Олександр Красовський.

«Купив її за усною домовленістю після одного аукціону у приватної особи. Я четвертий, хто купує цю роботу і жодних проблем з нею не було, – розповів Олександр. – Я завжди купую картини, які бували в каталогах, купую тільки у спроможних людей, адже якщо раптом щось не так, до них можна буде пред’явити претензії. У Глущенка п’ять тисяч робіт. Звідки мені знати, як виглядає саме та, з Уманського музею». До речі, експерти одностайні в думці, що роботи Глущенка тепер подорожчають у 2 – 3 рази.

«Вони безпомилково вказали на роботу і викликали мене і власника картини. Запитали дозвіл на вилучення, ми, звичайно, погодилися. У присутності свідків з Українського дому відвезли роботу, – розповіла Наталія Заболотна. – Власник дуже засмучений інцидентом. Але якщо картину повернуть в музей, ми будемо ради. Втім, остаточно ще не відомо чи це саме та картина».

За скільки Олександр купив картину – не каже. Зізнається лише, що продавали її на аукціоні за вищою ціною. Тепер він має намір повернути свої гроші, буде вимагати їх у продавця.

Генпрокуратура передала картину в Київський інститут судмедекспертиз, де з нею працюватимуть мистецтвознавці.

КРАДІЖКИ ПОЧАТІШАЛИ

Наталія розповідає, що крадіжка витворів мистецтва в Україні переростає в загальнонаціональне лихо. «За останні два роки картини наших художників подорожчали майже в чотири рази, і це не межа. У країні немало заможних людей, хороший живопис і скульптура мають попит. Виросла також кількість аукціонів, у сезон відбувається три-чотири аукціони, – каже Наталія. – Держава створила такі умови, в яких викрасти твір мистецтва легко: у провінційних музеїв гнилі двері і немає охорони. А галеристи не знають, скільки в Україні викрадено картин і що це з ними роботи».

Вартість картин, вкрадених в Ужгородському замку, може у кілька разів перевищити суму, яку днів за десять до інциденту Закарпатський краєзнавчий музей просив у обласного керівництва на установку сигналізації. Заступник директора музею з наукової роботи Павло Федака повідомив, що в заявці йшлося про 160 тисяч гривень. Полотна, про крадіжку яких повідомили, експерти оцінюють у 500 тисяч гривень.

Із замку викрали чотири картини класиків закарпатської школи: «Водопад Лютянка» Еммануїла Грабарюючи, «Ліс» Антона Кашая, «Ліс Буку» Федора Манайло і «Ворочаєвські скелі» Йосипа Бокшая.

У центрі громадських зв’язків Закарпатського обласного МВС повідомили, що останніми роками крадіжки картин стали для краю звичайною справою.

Провідний фахівець ЦОС УМВС Володимир Павлюк вважає, що зловити мисливців за картинами не вдається, оскільки вони добре організовані, мають ринки збуту, часто працюють на замовлення. Для чорнової роботи, мабуть, використовують дилетантів. При останній крадіжці картини з рам були вирізані досить грубо, причому в тій, яка може виявитися найціннішою, зловмисники зрізали підпис Манайло, залишивши його разом з рамкою. Продати картину з таким недоліком буде складніше.

РЕЄСТРУ ВКРАДЕНИХ КАРТИН НЕМАЄ

Активно викрадати витвори мистецтва почали минулого року, відзначають в Генпрокуратурі. «Вже цього року тенденція стала очевидною. Річ у тому, що ринок антикваріату став бурхливо розвиватися. Нестійкість валюти, світова економічна криза, дорожчання картин українських художників – все це зумовило в Україні небачений попит на витвори мистецтва», – каже Григорій Рябенко, заступник начальника слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.

Крадені картини в Україні можна перепродувати скільки завгодно. Врешті-решт прокуратура чи СБУ виявить пропажу, але лише в тому випадку, якщо робота не потрапила в приватну колекцію, а активно перепродується на аукціонах. До реєстрів Генпрокуратури і СБУ, де перераховані вкрадені роботи, доступу немає. «Так, в цьому є проблема – законодавча колізія», – погоджується Григорій Рябенко.

Антикварщики додають: ніхто в країні не знає повного переліку витворів мистецтва, вкрадених в Україні. «За логікою речей потрібно обійти всіх антикварів і показати, що вкрали. Але прокуратура порушує кримінальну справу за фактом крадіжки, а будь-які матеріали кримінальної справи згідно із законом засекречені, і спецслужби не поспішають знайомити нас з реєстрами крадених речей», – засмучується Віктор Федчишин, експерт аукціонного дому «Корнерс». За кордоном, пояснюють експерти, випускають каталоги предметів які розшукують. На сайті Інтерполу такі реєстри з ілюстраціями теж є. «А у нас немає, тому що така дивовижна країна – перепродуються вкрадені роботи і ніхто не знає, що продає і купує», – резюмує бізнесмен Олександр Красовський.

ДУЖЕ ВИХОВАНІ СЛІДЧІ

Щоб знайти вкрадену картину, співробітникам Генпрокуратури і СБУ доводиться вести активне культурне життя і регулярно відвідувати найбільші антикварні виставки. «Але фронтально займатися цим немає сенсу. Тому відвідуємо ми тільки ті заходи, щодо яких виникають які-небудь підозри», – пояснив Григорій Рябенко, заступник начальника слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України.

Прокуратура веде слідство у справі про вкрадені 24 картини з Уманського і Ямпільського краєзнавчих музеїв. «Ми вже знайшли 12 картин. Сподіваюся, картина Глущенка з Українського дому стане тринадцятою і ми зможемо її повернути. За експертними оцінками, загальна вартість вкрадених картин становить 1,7 млн. грн. Але врахуйте, що тільки за одну картину Миколи Глущенка, виставлену в Українському домі, власник просив 750 тисяч гривень.Це означає, що ринкова ціна всіх зниклих предметів мистецтва значно вища».

По справі крадіжок картин уже є затримані, у тому числі і співробітники правоохоронних органів. «Співробітники СБУ і міліції безпосередньо причетні до скоєння злочину. Вони і цивільні особи на період слідства перебувають у СІЗО», – повідомив Григорій Рябенко.

 

Іван ШЕВЧУК, Євгенія ДАНИЛЕНКО, Олег ШИНКАРЕНКО


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика