ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



НАЙЦІННІШЕ...

Якщо провести опитування на тему «Що важливіше: здоров’я чи гроші?», то, напевно, відповідь «здоров’я» буде стовідсотковою.

Але якщо сформулювати запитання інакше: «Що ви робите для свого здоров’я щодня?», то відповіді навряд чи зазвучать так само бадьоро. Тому що, зазвичай, здоров’я сприймається, як щось само собою зрозуміле, і піклуватися про нього починають, коли виявляють його брак. Простіше кажучи, щира відповідь на перше запитання «здоров’я чи гроші», залежить від того, що в даний момент в дефіциті. Що таке гроші, зараз ми не обговорюємо.

ЩО ТАКЕ ЗДОРОВ’Я?

Здоров’я і хвороба є суб’єктивними переживаннями. Хвороба – це патологічний процес в організмі, про що можуть засвідчити показники його діяльності. Такі, наприклад, як тиск, кількість лейкоцитів та еритроцитів у крові, темперетура… А от приладу, що вимірює здоров’я – такого собі «здоров’я-вимірювача» поки що не придумали.

Бути здоровим – це одне і те ж, що і не бути хворим?

Ні, здоров’я – це щось більше. Для нас фізичне здоров’я – це і стан, і здатність, і енергія займатися тим, що нам необхідне, отримувати при цьому задоволення, і одужувати без всякої допомоги.

В останні сто років існування людства було заявлено, що майбутнє за попереджувальною медициною. Звучить обнадійливо, але новітня історія поки що показує неспівпадіння гасла та результатів.

З причин, від нас не залежних, ми живемо в період якщо не повного розпаду системи медичної допомоги, то вже точно її напіврозпаду. А це загрожує фатальними наслідками, що ми і відчуваємо на собі щодня. Заявлений профілактичний напрям медицини дуже далекий від народу, і він, схоже, не збирається за ним рухатися. Це помітно, починаючи від шкільних програм, хоча б з фізичного виховання, і закінчуючи рівнем і доступністю медичної допомоги.

Не буває такої універсальної дієти, комплексу вправ або якогось позитивного мислення, які годилися б для кожного і на всі часи. Організм людини гідний захоплення. Дивовижні за красою рішення знайдено природою впродовж багатовікової еволюції людини. Тому панацеєю може стати тільки бажання бути здоровим.

Звідси, схоже, сама собою виникла потреба в інформації в частині збереження і примноження рідного кожній людині здоров’я. Тобто інформації щодо «здорового способу життя». Виникає закономірне запитання:

– А яка інформація є достовірною?

Піклуватися про своєчасну профілактику свого здоров’я – це не означає бути в постійній душевній і фізичній напрузі і страхові за життя. Це, якщо хочете, ощадливість життя, забезпечення природного його протікання.

Напевно, небагато з нас знають про те, що причиною смерті більшої половини дорослих людей у наш час є атеросклероз. Від раку вмирає в три рази менше людей.

Боротьба з атеросклерозом не вимагає відмови від досягнень і благ цивілізації. Вона вимагає знань і уваги до самого себе, певної волі буквально від кожної людини. І нагорода за це – життя.

Далі. Ми є те, що ми їмо, – говорить давня мудрість. Їжа – це носій здоров’я, але – і причина хвороб.

Балуючи себе копченою грудинкою і салом «по-домашньому», наваристим борщем з свининою, ми чинимо так, немов закони природи на нас не розповсюджуються.

А «великий очищувач» – голодування? Хто тільки про нього не писав! І хто в змозі перерахувати всі схеми голодування, запропоновані різними авторами?

Міркувати про голодування береться кожен, особливо начитавшись незліченних рад і рекомендацій. Автори цих схем і методів враховували, здається, все. Але жоден з них не враховував атеросклерозу. Точніше, небезпеки розвитку атеросклерозу у зв’язку з голодуванням.

Втім, сучасні проблеми зі здоров’ям не зводяться тільки до атеросклерозу і його наслідків.

Їх не відокремити від перекосів у харчуванні. Чогось в їжі вже дуже багато (а краще б не було зовсім – домішок з важких металів, нітратів, пестицидів), а чогось катастрофічно не вистачає – виходячи з підвищеної вимушеної витрати в сьогоднішніх умовах життя (вітамінів, мікро- і макроелементів).

Система протидії руйнуючим силам екології, що руйнується, розробляється зараз повним ходом, і не користуватися її досягненнями, принаймні, безрозсудно.

Сучасні потреби не забезпечити тільки збалансованим харчуванням. Ось простій приклад: добова потреба людини у вітаміні А знаходиться в 6-7 кілограмах моркви щодня. Роль вітамінів у здоров’ї – окрема велика розмова, але зрозуміло, що іншого виходу у нас, окрім як прийом бракуючих компонентів – вітамінів і мікроелементів просто немає.

Достатньо часто психічні і фізичні перевантаження в буденному житті пов’язані з негативними емоційними реакціями людини, які завершувалися в історичному минулому полюванням, бойовими діями, втечею від супротивника тощо. У наш час це вже не прийнято.

У зв’язку з цим часто даються рекомендації застосовувати з метою звільнення організму від катехоламінів при емоційній напрузі фізичні навантаження.

Але таким чином стрес можна і зняти (якщо пощастить), і підсилити (якщо пощастить менше). Тобто, надзвичайно важливо, щоб фізичні навантаження були помірними, інакше замість користі можна гарантувати шкоду, яка у багатьох випадках виявиться катастрофічною. Захистом від емоційної напруги є тренованість, звичка.

Не хлібом єдиним живе людина, і ніколи духовна нездоров’я не поєднуватиметься з фізичним здоров’ям.

Духовний і душевний дискомфорт є причиною багатьох хвороб.

Сучасний напрямок медичних досліджень все більше відхиляється в ту сферу, яка раніше належала тільки психологам, оскільки неможливо провести чітку грань між фізичними і ментальними чинниками захворювань. Організм не захворює сам по собі – людина цьому сприяє. Розум і тіло постійно підштовхують одне одного до здоров’я або до хвороби. Тому безпосередньо примусити свій організм стати здоровим ви не можете – вам залишається тільки не заважати йому в цій діяльності.

Ми живемо в часи масової епідемії куріння. Нікотин є нейротропною отрутою і психоактивною речовиною. Його фармакологічні і поведінкові чинники, що визначають звикання до тютюну, визнані аналогічними тим, які сприяють розвитку залежності від таких наркотиків, як героїн і кокаїн.

У нас в країні палять 64% чоловіків і 11% жінок.

Встановлено цікаву закономірність: серед чоловіків – чим нижчий рівень кваліфікації, тим більша частка курців. Серед жінок протилежна тенденція: тих, які жінок палять, більше серед освічених і з високим рівнем матеріального доходу.

Встановлено, що куріння скорочує тривалість життя на 8-15 років, приводить до передчасної смерті і робить частішими випадки раптової смерті.

Останнім часом форми хворобливої залежності від психоактивних речовин – наркоманія, токсикоманія, алкоголізм – прийнято в медичній літературі об’єднувати загальним терміном «залежність від хімічно активних сполук» або скорочено «хімічна залежність».

Чинники, що руйнують здоров’я, діють не ізольовано, а разом вони взаємопов’язані. Це значно підсилює їхній несприятливий ефект. Так, куріння підвищує ризик онкологічного захворювання у півтора рази, зловживання алкоголем – 1,2 рази, а сумісну дію цих чинників підвищує ризик онкологічного захворювання в 6 разів.

Люди добре знають, що шкідливо курити, але курять. Так само всім добре відомо, що таке алкоголь і наркотики для здоров’я.

Як реагуватимуть люди на заклики до обмеження жирів у їжі або до переходу з малорухливого на рухливий спосіб життя? Мабуть, так само.

То що ж робити? Змиритися з небажанням поклопотатися про власне здоров’я?

Ні, така позиція була б помилковою. Не всі люди, які бездумно руйнують своє здоров’я, знають, що можна робити і чого робити не можна.

А серед тих, що знають, чого робити не можна, достатньо до певного часу легковажних – від невичерпного здоров’я, що дається замолоду.

Хвороби мстять людям і за легковажність, і за незнання. То ж чи варто розплачуватися життям за надлишки жирів в раціоні, за перевантаження, за куріння?

 

ДЛЯ КОГО МЕДИЦИНА - БІЗНЕС?

Чи є здоров’я населення соціальним капіталом країни? Здається, нині воно становить для влади лише прикру проблему. Кожен мусить покладатися на себе й на тих лікарів, яких знаходить чи то в районних поліклініках, чи то в приватних медичних центрах. У будь-якому разі відповідальність за лікування лежить на самому пацієнті. Про сутність охорони здоров’я розмірковують фахівці, які знають проблему зсередини.

СИСТЕМА ДЛЯ ЛЮДИНИ

Сергій ПОДПРЯТОВ, доктор медичних наук, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України:

— Людина має дбати про своє здоров’я, адже воно є цінністю, яку неможливо купити. Якщо вона прагне бути самостійною, незалежною, то має, безперечно, бути й здоровою — звідси необхідність дотримуватися режиму харчування, зберігати фізичну активність. Дуже багато важать працьовитість, добре ставлення до оточення, щирість — без цього здоров’я взагалі неможливе.

Потрібно впровадити диспансеризацію. Підраховано, що значно дешевше з певною регулярністю проводити масові огляди населення: це дає змогу виявити хвороби на таких стадіях, коли їх можна за короткий час і з невеликими затратами вилікувати. Це вигідно й у соціальному плані — люди зберігають працездатність, і в економічному — витрати на диспансеризацію та лікування в початковій стадії значно менші, ніж на лікування запущеної хвороби. Власне, цим шляхом ідуть високорозвинені країни — там дуже добре поставлено діагностику, і людей орієнтують на те, щоб до лікаря зверталися при перших проявах негараздів зі здоров’ям. Дуже поширеною є санітарно-просвітницька робота, коли людей повідомляють про можливі прояви хвороби і про лікарні, де можна обстежитися.

На жаль, системи диспансеризації в нас на сьогодні немає, тому пацієнт має прийти до свого дільничного чи сімейного лікаря, а той уже визначить перелік обстежень і фахівців, котрі мають його оглянути.

На мою думку, нам варто було б запозичити досвід країн-сусідів. У Чехії кожна жінка в перші три місяці вагітності мусить пройти генетичне обстеження. Це закріплено законодавчо: якщо жінка ухиляється від таких обстежень, а потім народжує неповноцінну дитину, то догляд за нею є її довічним обов’язком. І навпаки, якщо обстеження показало нормальні дані, а дитина народжується з вадами, то догляд за такою дитиною — довічний обов’язок держави.

Система охорони здоров’я повинна працювати на людину ще до її народження й супроводжувати все життя. Сучасна діагностика і своєчасне лікування є бізнесово вигідним у всьому світі, інакше на Заході не було б настільки потужно розвиненої медицини. Там система спонукає до високоякісної роботи — до розробки й упровадження якнайефективніших способів лікування. Це вигідно суспільству, зокрема й щодо вкладання коштів.

ЗДОРОВ’Я ЯК ПОКАЗНИК СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГРОМАДЯН

Юрій САЄНКО, завідувач відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ, професор:

— Здоров’я складається з фізіологічних чинників, чим і займається медицина. Характерно, що і медики, і соціологи фіксують невпинне погіршення стану фізичного здоров’я населення України за останні п’ятнадцять років. Культурологія, психологія та соціологія відстежують рівень духовного здоров’я людей з точки зору повноцінної та соціально активної особистості. Одним з вирішальних критеріїв соціального здоров’я людини є участь у повсякденному житті країни та вирішенні її проблем. З цього погляду ми маємо нездорову державу й нездорову націю: ми — як пожежна команда, боремося з невирішеними проблемами минулого, які, на жаль, переходять і в майбутнє.

— Чи є соціально здоровішими люди в розвинених країнах?

— На Заході мало палять, займаються фізкультурою. Там серйозно ставляться до страхування. Якщо людина має соціальну страховку, вона мусить двічі на рік пройти огляд у певних фахівців. Тоді держава вкладатиме в неї менше коштів у разі вчасно виявленої хвороби. Соціальне здоров’я стає найбільшою цінністю. Адже людина повинна бути соціально активною, а її діяльність на благо країни — ефективною. Людина зазвичай бере участь у діяльності громадських організацій (у деяких країнах кількість активних людей доходить до 80%). За нашими даними, до громадської роботи в Україні залучено всього 13% населення. У нас не розвивається громадянське суспільство, немає соціальної відповідальності за те, що відбувається. Заблоковано розвиток середнього класу — а саме він створює умови для суспільного розвитку.

— Як оцінюють своє здоров’я наші громадяни?

— У 1992 році людей, які відповіли, що в них відмінне та хороше здоров’я, було 29%, а нині — близько 20%.

Загострився інтерес людей до екології. У минулі роки 10% опитаних, зазначали, що екологічні чинники впливають на їхнє здоров’я сьогодні — 17%. Передусім громадянам дошкуляє забруднення території їх проживання сміттям — на це вказали 51% опитаних, забруднення повітря автотранспортом — 43%, хімічними речовинами та викидами виробництва — 33%, на підвищений вміст шкідливих речовин у харчових продуктах — 29%.

На жаль, соціологія ще не вибудувала інтегрального індексу соціального здоров’я, хоча окремі його показники фіксуються в соціологічному моніторингу Інституту соціології НАНУ.

АМЕРИКАНЦІ – НАЙЗДОРОВІШІ В СВІТІ?

Дмитро КРАКОВИЧ, директор з консалтингу Київського міжнародного інституту соціології (вісім років прожив у Нью-Йорку, переконаний, що світ «розвиненої демократії» далеко не ідеальний):

— Років десять тому в Америці обговорювали реформу системи охорони здоров’я, завдяки якій медична допомога мала стати практично безплатною в результаті впровадження безплатного страхування. У суспільстві тоді було розгорнуто широку піар-кампанію проти цієї програми, висловлювалася думка, що вона зруйнує медицину, знизить якість медичних послуг. Як наслідок — реформа так і не відбулася.

— Якими є нагальні проблеми американської медицини?

— Мабуть, головна проблема в тому, що медицина в США — це бізнес. І вона завжди була такою. Мета лікарів — не вилікувати хворого, а зробити його постійним пацієнтом. До речі, в Америці менше практикують радикальні засоби лікування, такі як хірургія, а більше покладаються на терапію. Навіть коли хвороба триває роками, лікарі намагаються гамувати її медикаментами без хірургічного втручання.

Щоправда, в Америці передбачено відповідальність за лікарську помилку. Судова система тут дуже активна. Величезні кошти переходять не тільки до лікарів, а й через суд від лікарів до пацієнтів.

—Як живуть в Америці інваліди?

— Там часто можна побачити людей з особливими потребами й у вищих навчальних закладах, і на вулицях. У бюджетних організаціях є квота, за якою вони зобов’язані брати на роботу певну кількість таких людей, якщо ті здатні її виконувати. У Нью-Йорку всі автобуси пристосовано для перевезення інвалідів на візках — задні двері спрацьовують як ліфт, водій допомагає і піднятися в салон, і спуститися. У метро зроблено спеціальні спуски, з яких можна з’їжджати на візках. У США інвалід може вільно пересуватися містом.

Сподіваюся, що й наше суспільство зміниться у своєму ставленні до людей з особливими потребами.

 

Ірина КИРИЧЕНКО


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика