ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ЖЕСТ — І ДРУГ, І ВОРОГ

Коли ми зустрічаємося з менеджером по кадрах при прийомі на роботу і займаємося саморекламою, то зазвичай не замислюємося про те, як себе поводити під час співбесіди, на якій вирішується наша доля, коли на остаточний результат може вплинути навіть кожне наше слово і кожен жест.

Більшість інтерв'ю тривають приблизно 15-20 хвилин, але вирішальними є перші декілька хвилин. Думка про претендента, що склалася у працівника кадрової служби, який проводить співбесіду, протягом перших шести хвилин, майже завжди передбачає кінцевий результат. І що ще дивніше, ця думка складається ще до того, як менеджер хоча б зазирне у заповнену претендентом анкету. Наскільки важливі перші враження, видно з того, що в 70 % випадках «екзаменатор» складає свою думку ще до того, як претендентові вдається вимовити хоч одне слово.

Відтоді як психологи зацікавилися мовою жестів, було виявлено безліч вражаючих речей. Найдивовижніше – це та вкрай незначна кількість слів, що є значущими в розмові віч-на-віч, в порівнянні з величезною кількістю сигналів, що передаються за допомогою жестів і пов'язаних з ними символів. Разом з мовним сприйняттям між людьми, неначе за порогом свідомості, постійно курсують повідомлення, які ми приймаємо і на які ми реагуємо, перш ніж свідомість почне їх раціонально аналізувати.

Дивлячись в обличчя співбесідникові, ми помічаємо та інтерпретуємо якнайтонші мікровислови, якнайлегшу гру м'язів, щонайменший рух погляду. Ми не маємо можливості раптово зупинитися і свідомо їх оцінити, але вся суть у тому, що вони досягають своєї мети у будь-якому випадку. Ви завжди будите передавати більше, ніж самі усвідомлюєте, і фіксувати нескінченну безліч сигналів, які виходять від інших. Як вже зазначалося раніше, результат співбесіди при прийомі на роботу залежить від перших кількох хвилин. Цього явно недостатньо, щоб у всій красі представити ваш інтелект, можливості, індивідуальність і ставлення до роботи. Дозвольте дати декілька практичних рекомендацій загального характеру, не занурюючись у дрібниці. Виконуючи їх, ви зможет підвищити вірогідність того, що саме вами зацікавляться, а не кимось іншим. Перетворите мову жестів на вашого союзника, а не в супротивника.

Коли ви вперше побачите людину, яка проводитиме співбесіду, підніміться зі стільця, якщо це необхідно, посміхніться і спокійно зустрічайте її погляд, надайте їй можливість протягнути вам руку і відповідайте на її рукостискання. Деякі чоловіки відчувають незручність, коли жінка протягує руку першою, і розцінюють її поведінку як виклик. Жінкам корисно мати це на увазі, хоча, з іншого боку, претендентка може перейти і в наступ, першою протягнути руку для перевірки, адже навряд чи надалі їй приємно буде працювати з колегами, які вважають таку поведінку непристойною.

Зазвичай вам показують, куди ви повинні сісти, але якщо нададуть можливість вибрати, спробуйте сісти поряд із співбесідником, а не проти нього через стіл. Так легше примусити його побачити у вас потенційного однодумця. Люди, що сидять пліч-о-пліч, більш охоче співпрацюють, ніж тоді, коли обличчям навпроти обличчя. Сидіть вільно, зручно розташувавши руки, але не розвалюйтеся, не нахиляйтеся вперед дуже сильно. Якщо ж ви, навпаки, відкинетеся на спинку крісла, це виглядатиме зухвало, особливо якщо ви пильно дивитеся в цей час на співбесідника.

Навіть якщо ви хвилюєтеся, постарайтеся уникнути явно вираженої захисної пози, не складайте на грудях руки і не стискайте судомно коліна. Суєта, совання на стільці, вертіння у руках олівця та інших дрібних предметів - всі ці жести можуть видати вашу нервозність. Тримати руки не напруженими і показувати долоні – це один із способів продемонструвати свою щирість і доброзичливість. Цілком природно відчувати деяку напругу, і треба дати їй виявитися. Люди, що не виявляють ніяких ознак хвилювання під час важливої співбесіди, можуть також сприйматися як дуже самовпевнені і не зосереджені.

Дивіться на співбесідника, але не намагайтеся «їсти його очима». Тримайтеся невимушено і уникайте дуже часто відводити погляд, оскільки можете здатися людиною з бігаючими очима, яка не заслуговує на довіру. Пострілювання очима по сторонах сприймається як ознака хитрості і ненадійності. Реагуйте на слова співбесідника залежно від загального настрою бесіди, але не перестарайтеся як з усмішками, так і з серйозністю.

Ви можете зробити співбесідника сприйнятливішим і досягти взаєморозуміння, використовуючи властиву йому мову жестів. Таку поведінку називають синхронною або «позиційною луною». Це може виражатися в тому, що ви також складете руки, поставите ноги, тобто прийміть ту ж позу, але тут треба бути напоготові. Іноді такого роду наслідування може призвести до результату, прямо протилежного очікуваному. Навмисне віддзеркалення жестів допоможе лише у тому випадку, коли супроводжуватимете позитивними і конструктивними сигналами. Наприклад, якщо працедавець відкинувся на спинку стільця і всім своїм виглядом показує, хто тут головний, копіювати його поведінку все одно що вдаряти його по носі. І звичайно, буде очевидно, що ви мавпуєте, якщо відтворюватимете пози і рухи співбесідника підкреслено перебільшено.

Якщо ви з чимось не згодні і хочете відстояти свої права з принципових на ваш погляд питань, то робіть чіткіші жести і вдавайтеся до виразніших поз, ніж зазвичай, але не набувайте в цьому випадку загрозливих поз!

І ще один важливий аспект. Якщо в ході співбесіди з працедавцем ми здійснюємо щось, що приводить нас у стан збентеження і сум'яття, то більшість з нас лише посилюють ситуацію подальшою реакцією. У таких випадках ми заливаємося фарбою, бурмотимо вибачення або намагаємося щось пояснити, починаємо хвилюватися, дивимося в підлогу, покриваємося потом і справляємо враження людини нещирої і такої, що не заслуговує на довіру. Хоча це зовсім не так. Стара приказка: «ніколи не вибачайся, ніколи не пояснюй», звичайно, груба, але, проте, якщо «інцидент» дійсно дріб'язковий, ви тільки привернете непотрібну увагу до нього тим, що прагнутимете заладнати його. Якщо працедавець засмутить вас своїми висновками в кінці вашого з ним діалогу, то більшою мірою це відбудеться не тому, що ви невдало висловилися або повелися якимось дивним чином, а через те, що втратили упевненість у собі, і він зміг це відчути.

І перед тим, як привести в бойову готовність увесь наявний у вашому розпорядженні арсенал для досягнення поставленої мети, дайте відповідь на запитання: «Чи можете ви показати, що коштуєте того, щоб на вас поставити?» Пам'ятаєте, що самі логічно обгрунтовані аргументи дуже рідко прокладають собі дорогу самостійно, особливо якщо вони вступають в суперечність з іншими аспектами вашої поведінки, і перш за все з мовою жестів. Ви повинні не тільки переконувати інших, але і переконливо при цьому виглядати. Це означає, що вам слід добиватися певного ефекту і прагнути забезпечити максимальну відповідність між своїми словами і мовою жестів.

У цьому вам здатне допомогти усвідомлення того, що ви не тільки прохач, що волає до доброї волі іншої людини, але і те, що сам він може опинитися у виграші, прийнявши вас на робо. Отож, ваше завдання – допомогти йому побачити свою власну вигоду.

За повідомленнями ЗМІ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика