ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ДО КИЄВА – ЗА СМЕРТЮ!

Автор: Володимир КАМІНСЬКИЙ

Щодня у пошуках кращого життя і стабільного заробітку до Києва приїжджають сотні роботяг зі всієї країни. Заробити в маленьких містах або селах вже давно практично нереально. Ось народ і тягнеться: хто в ближнє зарубіжжя, хто в дальнє. Багато хто вибирає Київ. Більшість трудиться на будівництвах, шкідливих виробництвах, заводах. За мізерну, за столичними мірками, зарплату люди втрачають своє здоров’я, а то і зовсім позбавляються життя.

На повідомлення про смерть робітників вже навіть не звертають уваги. Раз у раз ми інформуємо: на будівництві впав і розбився робітник, або робітників привалило бетоном, переїхало бульдозером або асфальтовим катком. Але ще частіше такі факти господарі будівництв та інших об’єктів просто замовчують. Кому потрібні зайві проблеми? НС, яка трапилось нещодавно, приховати не вдалося – це, мабуть, найтрагічніший за останні роки випадок масової загибелі робітників. З самого ранку Лівий берег столиці розбудив страшний вибух. Це відбулося о 10:30 на столичному заводі з переробки вторчормета. Під час газозварювальних робіт рвонув 40-літровий кисневий балон. Вибух був настільки сильний, що решту вісім балонів розкидало в радіусі 40 метрів. Але найстрашніше, що у епіцентрі вибуху перебувало шестеро осіб. Двоє з них загинули на місці, один помер по дорозі до лікарні і ще один – у лікарні. Живими залишилися лише двоє людей, одному з них відірвало обидві ноги, якщо він виживе, працювати вже не зможе.

Як з’ясувалося пізніше, всі постраждалі з Вінниці. Молоді хлопці 1982, 1986 років народження. Найстаршому з них – 31 рік. Вдома залишилися дружини з дітьми, батьки, які втратили не тільки близьких, але й годувальників.

Як пояснили в прес-службі Держміськпромнагляду, зараз ведеться слідство, встановлюються причини того, що трапилося. А також ступінь провини керівництва підприємства і робітників. Сім’ям загиблих залишається лише сподіватися на компенсації.

БЕЗПРАВНІ РАБИНІ

По телевізору часто показують, як наші співгромадяни, які шукають кращого життя за кордоном, потрапляють мало не в рабство, позбавляються документів, грошей, а інколи й життя. У Москві, наприклад, гроза заробітчан – місцева міліція. Їй краще на очі не потрапляти, інакше здеруть кругленьку суму за відсутність реєстрації і навіть нікуди не поскаржитеся. Що вже кивати на зарубіжжя, якщо навіть в нашій країні заробітчани позбавлені прав...

КОЖНІ ТРИ ДНІ ГИНЕ ЛЮДИНА

Щороку у Києві гине на роботі близько 100 працівників. Це означає, що в середньому кожні три дні одна сім’я залишається без годувальника, сина, батька, матері. Із січня нинішнього року у столиці загинуло вже 45 осіб! Більшість смертей на будівництві – 23, у соціально-культурній сфері – 10, на транспорті – 6, пошті, зв’язку – 2, геології – 2, машинобудуванні – 1, електробудові – 1.

Працювати у столицю їдуть зазвичай групами з одного села або містечка. Збирається бригада з 5-10 осіб і вирушає у столицю. Іноді вони навіть не знають, куди їдуть. Автовокзали давно перетворилися на своєрідну біржу праці. Хитрі «кадровики» відразу бачать своїх клієнтів. Придивившись, починають обробляти. Обіцяють житло, регулярну зарплату і вихідні. Люди вірять, хоча іноді намагаються поторговуватися з приводу зарплати, але не дуже й коверзують, інакше ризикують залишитися без роботи – охочих вистачає. Як тільки домовились, робітників садять у «газель» і відразу везуть на роботу.

Як розповіли нам хлопці, трудові книжки працедавці брати відмовляються, складають лише договори, але нестандартні, від руки, згідно яких господар зобов’язується платити певну зарплату. Все! Більше ніяких документів, а значить, і гарантій.

– Набрати бригаду будівельників зараз не проблема, їдеш на вокзал, а там охочих заробити повно. З трудягами складають договори, в штаті ці люди не значаться, – пояснив  Віктор Журавський, начальник відділу з охорони праці КДМА. – Якщо з робітником щось трапилося (отримав травму або загинув), папірець рвуть, і все, немає людини. А міліції, яка з’явиться на будівництво, розповідають, що постраждав якийсь бомж, мовляв, бродив по об’єкту... Товаришам нещасного забороняють навіть рот відкрити, погрожуючи вигнати з роботи. Вони й мовчать. Працедавці тим часом намагаються приховати випадки травматизму або смерті, хоча це складно. «Швидку» викличуть у будь-якому випадку, лікарі повідомляють нас, коли людина потрапляє до лікарні. Постраждалого запитують, де отримав травму. А потім повідомляють страховий фонд. Хоча у нас завжди можна домовитися і приховати. Але ми постійно виявляємо випадки травматизму. Підраховуємо, скільки заяв було, а потім перевіряємо записи із травмпунктів. Виявляється, близько тисячі випадків замовчується.

У тому, що сказане відповідає дійсності, переконалися, коли кілька років тому з верхніх поверхів одного зі столичних будівництв впав робітник. Коли розпитував його колегу, хто впав, чому, коли, той, опустивши голову, ледве стримував сльози (загиблий був його другом, з яким разом приїхали щастя шукати), але відмовлявся, мовляв, нічого не бачив і не знаю. Чиновники кажуть, що знають про такі порушення прав людей, але зробити нічого не можуть – не вистачає повноважень.

БОМЖІ В РОБІ

Відсутність трудового договору – не єдина біда тих, хто приїхав працювати у столицю. Ще одна проблема – житло. Не у кожного гостя столиці вистачить коштів на оренду квартири або кімнати. Якщо приїхали компанією, намагаються разом знімати житло. Живуть по 10 осіб в одній кімнаті, працюють у різних змінах. Тоді половина мешканців відпочиває, інші – працюють. Деякі працедавці, щоправда, дотримують обіцянки, дають кімнати в гуртожитках, але таку турботу проявляють тільки у великих будівельних компаніях або фірмах. Дрібні підприємці піклуватися про своїх співробітників не хочуть.

На столичних будівництвах мало хто чув про техніку безпеки. Тільки минулого року за подібні порушення закрили 42 будмайданчики! Втім, більшість з них через деякий час відкрили через домовленість і хабарі. Нових робітників набрали і будували...

Два роки тому почали вибухати балони з газом в побутових вагончиках будівельників на будівництвах. Пожежники прийшли з перевірками. Виявилось, що практично скрізь робітники живуть у вагончиках в спартанських умовах – 5-6 ліжок, стіл, газова плита, балон. У кожному житлі були виявлені пляшки від горілки. Але звинувачувати в цьому мешканців навряд чи можна, від таких умов життя не тільки зап’єш, а й завиєш! Причому ні на одному з перевірених будівництв у місцевих виконробів не вистачило совісті сказати: «Робітники живуть, як худоба!». Всі зухвало обманювали, що це – кімнати для перевдягання.

– Велика проблема в нашій країні – менталітет. Західний робітник ніколи не приступить до роботи, якщо вважає, що це може призвести до травми, – каже Віктор Михайлович. – А у нас як? Видали робітникові монтажний пояс і відправляють на висоту. А за що йому вчепитися цим поясом?! Адже все будується монолітним способом. От чому більшість смертей – падіння з висоти. А робітники все ж лізуть на висоту – у них виходу немає.

ВПАВ З ВИСОТИ

– Столиця – це величезний будмайданчик, тому будівельник – одна з найпопулярніших професій, навіть якщо не вмієш, все одно візьмуть, діють за принципом – зайві руки не перешкодять.

– Два роки тому на будівництві по вулиці Княжий Затон загинули два будівельники. Обидва молоді хлопці, приїхали працювати, один хотів заробити грошей на весілля, другий – дружину з дитиною прогодувати. Зірвалися разом з металевим майданчиком із 26-го поверху. Поки долетіли вниз, постійно вдарялись об майданчик.

– Фахівці кажуть, що смертність, в основному, спостерігається в дрібних будівельних компаніях, де головне – заробити побільше грошей. Але НС бувають і у великих компаніях. Так, на Подільсько-Воскресенському мостовому переході багатотонна плита впала на двох робітників, які не перший рік займалися будівельними роботами. Хтось не догледів за технікою безпеки. Загиблі – з Вінницької і Хмельницької областей.

– Понад рік тому на скандально відомому будівництві по вулиці Грушевського, 9-А загинув робітник. Під час заливу фундаменту під паркінг стався обвал, і живцем похоронив під землею робітників.

ПОРАДИ

Охочих приїхати до Києва на роботу менше все одно не стане, адже в місті будуються тисячі об’єктів, де потрібні робочі руки. Тому кожному найнятому робітникові, який їде за щастям у столицю, слід пам’ятати: оформляючись на роботу, вимагайте страховку, і головне, щоб вас оформили як штатну одиницю, строго за трудовим законодавством. Так ви вбережете себе і свої сім’ї. Якщо будівельник загинув, всі виплати видаються утриманцям – дітям до повноліття, а якщо вони вчаться, то до кінця навчання. В цьому випадку виплачується платня у розмірі доходу за 5 років і щомісячна зарплата.

Якщо людина отримала травму і частково втратила працездатність, вона може розраховувати на щомісячні виплати. Повна втрата працездатності передбачає виплати у розмірі повної щомісячної платні; якщо ж працездатність втрачена на 50%, отже, і доплачувати повинні лише півзарплати. Всі виплати проводить Фонд соціального страхування, а не працедавець.

Знову ж таки, вільнонаймані робітники ніяких прав не мають. Їм самим або родичам доведеться судитися з працедавцем за компенсацію. Виграти такі справи практично неможливо.

В кращому разі контора добровільно сплатить невелику компенсацію, щоб не піднімали галасу.

Арифметика проста – наймані будівельники отримують за місяць в середньому по 2500 гривень. У разі смерті їхнім сім’ям повинні видати 150 тисяч гривень, плюс щомісячні виплати. Але якщо робітник не оформлений, то максимум, що можуть запропонувати, це 50 тисяч гривень. Ось така ціна людського життя!


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика