ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



НАРОДИЛА БАЛОГА В НІЧ ЧИ ТО СИНА, ЧИ ТО ДОЧКУ...

На жаль, але дії Балоги-Ющенка (та їхніх представників) по створенню нової партії «Єдиний центр», завдяки якій вони планують виграти майбутні президентські вибори, дуже нагадують слова з молодіжного шлягера «твої губи знову не туди догодили». Черговий Проект провальний як і всі інші (попередні).

Прес-конференція пана Криля (від 10.06.2008 року), на якій він довірливо розповів про те, що в муках створювана Секретаріатом Президента нова партія «Єдиний центр» розривається у пошуках керівника, ідеології і, власне, членів, викликала у мене таке співчуття, що я трохи не потьопала в неї вступати.

Але подальша прониклива розповідь пана Криля про те, що при наборі добровольців партійне керівництво ретельно перевірятиме анкети кандидатів, щоб у згуртовані ряди «Єдиного центру» не просочилися випадкові і неблагонадійні товариші, запал мій охолодив. Вирішила знову залишитися на партійній свободі. І, думаю, правильно зробила, – особливих перспектив розвитку цієї псевдопартійної структури щось не видно.

Як не крути, немає перспективи розвитку у пропрезидентського «Єдиного центру».

Навіть якщо методом жеребкування між Балогою і Богатирьовою призначать керівника, навіть якщо членів партійних понакуплюють, все одно нічого доброго у них не вийде. З третьою обов’язковою умовою, для того, щоб партійний проект був електорально привабливий, а значить і успішний, мозковий центр Центру Єдиного ну ніяк не справиться: з ідеологією у них велика (і на даному етапі нерозв’язна) проблема виходить (у них навіть слова такого в лексиконі немає).

Будь-яка успішна партія (хоча, звичайно ж, з часом будь-який успіх прохідний) володіє ідеологією. І озвучує цю ідеологію її лідер (так зване обличчя партії або рупор партійної ідеології. Чим більше відповідає внутрішній світогляд цього рупора декларованим від імені партії ідеологічним постулатам, тим вища вірогідність успішності партійного проекту. У даному ж випадку ця розбіжність настільки велика, що можна не озираючись робити ставки на провал.

Кожна партія має свою «особу». Обличчям і рупором ідеології передчасно покійної СДПУ був пан Медведчук. Набридла ця особа народу – і немає партії.

Двигуном соціалістів прогресивних була пані Вітренко. Набридли народу високі децибели – і немає такої партії в парламенті.

Обличчям «Народної самооборони» є пан Луценко. Перегрівся народ від його розжарених емоцій – і немає «Народної самооборони» у Київраді.

Обличчям політичного каліцтва у вигляді «Віче» була пані Богословська. Не знайшлося в країні достатньої кількості відірваного від реальності «середнього класу», ось і немає «Віче» в парламенті.

Чого ж коштує політичне обличчя пана Ющенка – показали останні вибори у Верховну Раду.

І хоч портрети лідера «Нашої України» Ющенка були розміщені по всій країні на відстані двохсот метрів один від одного, народ цій партії вже не вірить, отож і отримала вся партійна бригада на чолі з Президентом 14 %. І підстави у народу не вірити цій партії, в першу чергу її обличчю в особі пана Ющенка, вельми вагомі.

Забули хлопці марксистсько-ленінську філософію і основи класової боротьби. Їм би місяців три-чотири тому звернути з тупикової дороги насадження НЕП та перейти до побудови військового комунізму. Але ні, все по накатаній, всі намагаються схрестити вужа з їжаком, та безрезультатно.

Ось і докотилися до початку заходу політичної зірки на ім’я Ющенка.

Не можу сказати, що мене ця обставина сильно засмучує, скоріше навпаки. Державою може управляти тільки сильна, вольова і цілісна особа (а не керована всіма, кому не лінь покерувати), і особа ця, що стоїть біля керма держави, винна чітко, а не умоглядно розуміти чого вона хоче від країни, для чого, куди і навіщо її веде. До того ж, цій особі не завадило б знати, як і якими методами добитися поставлених нею перед країною завдань.

І головне: народ повинен підтримувати мету лідера.

Тобто лідер держави зобов’язаний мислити державними масштабами, а не задовольнятися рівнем колгоспного бухгалтера, який спочатку на свого керівника образився, потім з подругою посварився, що до цього дня ніяк не зупиниться, потім з друзями дружбу розірвав, і все шукає втрачений спокій, замість того щоб про країну думати,таке собі мотиляння у фарватері інтересів ситуативних друзів-подруг.

Та не допоможе створення цього політичного гібрида під назвою «Єдиний центр» зберегти панові Ющенку президентську булаву в своїх не зовсім чистих руках. Так само, як і створення штучного монстра у вигляді «Нашої України» і напівонстрика «Народна самооборона» з обличчям пана Луценко не допомогло підвищити популярність серед людей нинішнього президента, не говорячи вже про понесених пропрезидентськими силами фінансових втрат і втрати політичної особи. Хоча, якщо говорити про «політичну особу», то «Єдиному» здвоєному профілю по управлінню державою у вигляді Балоги-Ющенка втрачати вже особливо нічого.

Це не пророцтво, а результат простого ретроспективного аналізу розвитку суспільної ситуації навколо політичної особи пана Ющенка.

Крім вказаної вище «зовнішньої» причини неуспішності проекту «Єдиний центр» – відсутність ідеологічної концепції, яка б могла виразно задовольнити потенційних виборців і повести за собою ідейних прихильників, – є ще інша причина потенційної невдачі політичного заходу. Стосується вона «внутрішніх» або морально-етичних.

За все в житті доводиться платити, а за брехню, зраду, невиконання узятих на себе зобов'язань і відсутність внутрішнього відчуття відповідальності перед тими людьми, яким що-небудь зобов'язався зробити, а також за боязкість – платити доведеться в особливо крупних розмірах. Для пана Ющенка якраз і почався цей період сплати життєвих рахунків. Правда, він цього визнати не хоче або просто не розуміє, чому ж таке з ним відбувається, що навіть благословення церковників всіх мастей і холопська відданість губернаторів вже не допомагають.

Проте незнання або нерозуміння законів, або не бажання їх помічати, у тому числі і законів життя, не рятує людину від дії і дії цих законів. Фортуна врешті силою внутрішніх або морально-етичних причин, що спрацювали, обернулася до пана Ющенка своєю частиною.

Зрозуміло, що ставка в цій передвиборній агонії і Партією регіонів, і залишками пропрезидентських сил, робиться на пана Ющенка, тобто передбачається, що обличчям цієї політичної сили (чи ж сили?) і рупором її ідеології повинен стати Віктор Андрійович Ющенко.

Але мало того, що самої ідеології немає (і бути вже не може: такою туфтою, як «бандитам – в’язниці», нещадна боротьба з корупцією і залишками «кучмизму», демократизація, електрифікація і реформація всієї країни вже вчора – народ вже не проймеш), так і сам Рупор вже добровільно і неабияк був використаний до ступеню повної витертості.

За людиною, яка принародно вкрай забрехалася, розписалася в повній своїй професійній некомпетентності, та до того ж публічно відміченому вже в трьох великих і фундаментальних політичних зрадах (про дрібних я навіть не говорю, рука писати втомиться), люди (виборці) вже не підуть не те що на «майдани», але навіть до виборчих урн.

Спочатку пан Ющенко зрадив свого «політичного батька» пана Кучму, що вивів його в люди і підняв на політичний Олімп. Потім пан Ющенко зрадив соратників, які немало і недешево допомагали йому йти до Президентства (починаючи з Тимошенко, Жванії, Порошенка і закінчуючи Зінченком, Рибачуком, Морозом і Безсмертним – тут список також пристойний).

Тепер же, створюючи на паритетних початках з Партією регіонів новий «Єдиний Центр», пан Ющенко зраджує народ, який своєю підтримкою, власне, і надів на його голову німб месії, давши йому при цьому в руки гетьманську булаву.

Я розумію, що пані Тимошенко вчасно підтягла за шию пана Ющенка на площу, щоб цей німб потрапив таки на його голову, але саме наш народ виніс його на своїх руках до Президентства. А наш народ, може повірити щиро пройдисвітам всяким і простакуватий (так, з вигляду і для вигляду), але зраду, перманентну брехню і повну некомпетентність відчуває і удруге зрадника не підтримає.

Причому що найцікавіше – «Єдиний центр» в особі пана Ющенка підтримку не отримає ні на сході країни, ні на заході, дуже багато він натворив дурощів за час свого Президентства, протиставляючи одну частину країни інший.

В результаті зіткнення (злиття) двох стрічних (протилежно направлених) хвиль, за законом інтерференції вони гасяться, утворюючи повний штиль. Та ж ситуація відбудеться (і вже почала відбуватися) з двома хвилями електоральної підтримки (скажімо так: східною – для Партії регіонів і західною для – Нашої України) – вони погасять один одного, так що після всього того, що пан Ющенко накерував, удруге Президентом йому не бути.

Думаю, що в результаті цього шлюбу за розрахунком гори-терикону (Партії регіонів) і церковної миші (Наша Україна) (такого собі Союзу Особи і Орала), найімовірніше, країна отримає тільки купу політичного будівельного сміття, яке згодом цілком може успішно утилізуватися новими партійними проектами.

Ось і весь аналіз, результат якого недвозначно підтверджує про безперспективність створення різних партійок на підтримку пана Ющенка на майбутніх виборах президента – кандидат до болю вже не прохідний. А тому, цілком можливо, що в цій ситуації політичні інвестори розвернуть незабаром свої погляди у бік нових або інших потенційних кандидатів в президенти України.

Такі собі сумні для пана Ющенка семирічні підсумки створеного ним же з компанією перманентної політичної кризи в Україні, або підсумки Семирічної війни за демократію. Зате для країни загалом це добре, пртверезіла трішки від ейфорії, викликаної псевдо-демократичним чадом 2004 року.

«Бабцю Параску» тільки шкода. І від перспективи бачити пані Тимошенко в президентському кріслі вже наперед вколисує.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика