ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ЯК УНИКНУТИ НЕПРИЄМНОСТЕЙ НА ВІДПОЧИНКУ

Завзяті мандрівники знають: туристичні поїздки це не завжди приємні емоції. Іноді можливі сюрпризи у вигляді укусу мавпи, відсутності місць у сплаченому готелі, затримки літака й інших «приємності». Як справитися з туристичними форс-мажорами, що найчастіше зустрічаються?..

Найбанальніші туристичні неприємності, які нерідко трапляються з українськими мандрівниками: забули зустріти в аеропорту, не поселили, поселили, але не туди, затримали рейс, не вистачило місця в літаку, не погодували і таке інше. Як свідчить досвід, у таких ситуаціях відстояти свої права досить легко. Журналісти з’ясували, як уникнути найбільших туристичних пасток, що часто зустрічаються.

«Якщо авіакомпанія перепродувала квитки на рейс, затримала літак, на стикувальному рейсі «забула» пасажирів – всі ці питання потрібно розв’язувати безпосередньо з нею», – запевняє директор туркомпанії «Єва-тур» Ірина Давиденко. Ірина аргументує: замовляючи квиток в авіакомпанії, особа автоматично стає її клієнтом. Тому усіляких компенсацій потрібно вимагати саме від перевізника. «Пасажири повинні, наприклад, знати, якщо рейс затримали на п’ять-шість годин, то авіаперевізник зобов’язаний надати харчування. А якщо туриста не довезли до місця призначення, він може розраховувати на фінансову компенсацію. До речі, пристойні компанії відразу ж віддають гроші», – уточнює вона. Ірина згадує випадок про те, як одна туристка за вини авіаперевізника запізнилася на стикувальний рейс Амстердам-Київ (вона летіла із Гавани до Амстердама, а із Амстердама до Києва). «Тих, хто запізнився, відправили до Києва на кілька годин пізніше. На місці видали компенсацію в розмірі ?400 кожному», – розповідає Ірина Давиденко.

Отже, якщо у туристів виникають будь-які проблеми з перельотом, потрібно відразу звернутися у представництво авіакомпанії. Такі представництва, як правило, є в аеропортах.

Хоча якщо рейс чартерний, за все відповідає туроператор. До речі, номери мобільних телефонів представників і в Україні, і в країні призначення потрібно записати. «Компанія, яка організовує тур, повинна вказати туристам номери телефонів приймаючої сторони, яка вирішує всі проблеми на місці», – уточнює Ірина Давиденко. Якщо турфірма не надала телефонний номер, не варто соромитися, щоб попросити його.

Так само потрібно звернутися до фірми, яка організовувала поїздку, якщо мандрівників не поселили в готель або поселили, але не в той, який потрібен.

Втім, інколи можна справитися і без допомоги компанії-організатора. Сергій, начальник служби безпеки крупного виробничого підприємства, розповідає: «В одному з готелів Мармаріса (Туреччина), їх поселили не в той номер. Ми з дружиною замовляли собі номер з видом на море, доплачували за нього. А нас поселили в номер з видом на будівництво. Я дуже інтелігентно пояснив адміністраторові, що у нас у ваучері записано «вид на море» і нас тут же переселили», – ділиться Сергій. Він каже, що, беручи до уваги його особистий досвід, а також досвід його друзів, подібні ситуації не рідкість. «Вони поселяють у номер дешевший. Якщо туристи не обурюються, просто перепродують дорожчий номер іншим туристам. На цьому заробляють адміністратори. Якщо потрапляєте в таку ситуацію – відстоюйте свої права», – радить досвідчений турист.

ДЗУСЬ, ЗАРАЗА!

Фінконсультант Юлія Вишневська розповіла випадок, який трапився з її знайомими, які восени минулого року поїхали до Індії (Гоа), а після повернення додому захворіли тропічною лихоманкою. «Їх було п’ятеро, але тільки двоє захворіли. Причиною стали комарі – переносники тропічної лихоманки, які в цей період дуже активні. Вже у літаку двом хлопцям стало зле, а вдома хвороба зовсім їх здолала – висока температура, біль у м’язах, блювота. В результаті вони пролежали у лікарні понад три тижні», – розповідає пані Вишневська.

Юлія каже, що її знайомі мандрівники не робили собі ніяких щеплень перед поїздкою, оскільки їм сказали, що Гоа «незаразне» місце в Індії. «Думали, що з ними нічого подібного трапитися не може. На жаль, помилилися», – підсумовує фінконсультант.

Ті, хто любить усіляку екзотику, повинні знати: практично всі неєвропейські країни, крім красивої природи і визначних пам’яток, можуть обдарувати туристів різними хворобами.

Наприклад, є хвороба, яка називається «японський енцефаліт». Це гостре інфекційне захворювання переважно вражає нервову систему. Симптоми – нестерпний головний біль лихоманка. Заразитися цією хворобою можна не лише в Японії, а і в Непалі, Китаї, Лаосі, Камбоджі, В’єтнамі. Тому тим, хто має намір поїхати до цих країн, лікарі рекомендують зробити щеплення від страшної недуги. Стандартний графік вакцинації – три дози, які вводяться за схемою: перший, сьомий, тридцятий дні (прискорений варіант – перший, сьомий, чотирнадцятий). Зробити всі щеплення слід за десять днів до від’їзду.

«Насправді, якщо казати, що в тій чи іншій країні є якась хвороба, зовсім не обов’язково робити щеплення. Все залежить від регіону країни і сезону», – зазначає Алла Трикоз, менеджер департаменту виїзного туризму компанії «Київський супутник». Наприклад, Бразилія. Якщо їхати, скажімо, до Ріо, то щеплення від жовтої лихоманки не потрібні. Але тим, хто побажає відправитися до Амазонії – обов’язково. «Інформацію про щеплення повинна надати туркомпанія», – каже Алла Трикоз. Якщо ж туристи подорожують самі, то незайвим буде зателефонувати до посольства і дізнатися, чи потрібно робити які-небудь вакцинації.

КУСЬ-КУСЬ

Деякі мандрівники спеціально обирають маршрути, де можна зустріти всіляких тварин, – від комах і пташок до левів і крокодилів. Але навіть, на перший погляд, нешкідливі звірятка здатні покалічити туриста.

Друзі Юлії Вишневської, які повернулися з тропічною лихоманкою, розповіла про випадок, який з ними трапився в Індії, яка, як відомо, славиться величезною кількістю храмів буддистів та індуїстів.

Подруга Юлії, прихильниця визначних пам’яток, пішла на чергову екскурсію. «Біля храму билися дві мавпи, одна з них несподівано укусила її за ногу», – згадує Юлія. Пані Вишневська каже, що подруга дуже перелякалася і відразу почала розпитувати місцевих жителів, в яку лікарню можна звернутися за швидкою допомогою. «Про страховку вона навіть не згадала, їй потрібно було терміново обробити рану. Місцеві жителі показали лікарню, де їй зробили укол, а потім ще протягом години робили компреси. На щастя, все обійшлося», – радіє Юлія, про випадки, пов’язані з медичним страхуванням туристів. Насправді подруга Юлії Вишневської вчинила правильно – відразу ж знайшла лікарню, де їй надали допомогу. Справа в тому, що мила мавпочка могла хворіти на сказ (до речі, ця хвороба поширена у Індії, В’єтнамі, Таїланді, Китаї, деяких країнах Південної Америки). А якщо людину кусає скажене звірятко, то необхідно як найшвидше обробити рану, щоб було менше шансів захворіти.

Не варто думати, що тільки екзотичні країни небезпечні для здоров’я туристів. Постраждати від укусу якої-небудь істоти можна і на пляжах Європи. Шість років тому киянка Олена Соболєва відпочивала із сім’єю у Чорногорії на найпопулярнішому тамтешньому курорті Будва. У перший же день відпустки відпочинок був зіпсований: Олена пішла купатися, і біля самого берега її пожалили водорослі. «Спочатку з’явився червоний висип, потім почалася алергічна реакція, аж до затруднення дихання, рана почала дуже свербіти, а потім почався запальний процес. Заживала рана близько двох-двох з половиною місяців, але шрам залишився до цих пір, хоча минуло вже шість років», – згадує Олена Соболєва.

Зі слів Олени, щось порадити в такій ситуації дуже важко, адже ці водорослі неможливо помітити і якимось чином від них захиститися. Якщо подібне вже трапилось, головне – вчасно звернутися до лікаря, і не чекати.

А ще все ж таки варто звертати увагу на різноманітні знаки і таблички уздовж пляжів. Наприклад, на багатьох курортах Греції є застереження з приводу морських їжаків. Тому купатися там бажано в гумових тапочках (коштують кілька євро і продаються буквально на кожному розі). Нехтувати цими простими правилами призводить до неприємностей: голки морських їжаків практично неможливо витягнути (вони вапняні і кришаться), а ще вони містять слабку, але дуже хворобливу отруту. До речі, їжаків також можна зустріти у Єгипті і на всьому середземноморському побережжі.

Зрештою стосовно будь-яких незнайомих морських мешканців є одне просте і неймовірно дієве правило – не чіпай, тримайся на відстані.

СПРАВА РУК САМИХ ПОТОПАЮЧИХ

Любителям попірнати, тобто дайверам (особливо початківцям), рекомендується не занурюватися надто глибоко. Досвідчений дайвер (тридцять п’ять занурень) Ольга розповіла: «Одне з прекрасних занурень у Дахабе (Єгипет) мало не закінчилося для мене трагічно. Занурюються у Каньйон до 30 м, але перед зануренням інструктор чомусь запитав, чи всі бували на глибині 40 м. Зазвичай, спускаючись я не стежу за комп’ютером, і того разу було так само. Раптом потемніло, але я подумала, що це погана погода». Зі слів Ольги, на максимальній глибині вона згубила ласту, і коли зупинилася, щоб знайти ласту, зрозуміла, що у неї запаморочилось у голові, стало важко дихати. «Я вже майже знепритомніла, коли мій приятель повернувся за мною і потягнув догори. Піднявшись метрів на п’ять, стало легше. Подивившись на комп’ютер, я побачила, що опустились на 51 м. Очевидний, це було азотне отруєння», – розповідає вона. Ольга радить ніколи не вірити словам найпереконливіших інструкторів, контролювати глибину занурення самостійно і постійно стежити за показниками комп’ютера. А тим, хто хоче стати дайвером, Ольга рекомендує отримати попередню консультацію у лікаря. Адже основна перешкода для занять дайвингом – проблеми із серцево-судинною системою. «Тим, хто перехворів запаленням легенів, важким бронхітом та іншими хворобами, які пов’язані з дихальними шляхами, пірнати не рекомендується», – додає вона.

Пірнання у стані алкогольного сп’яніння або навіть на наступний після вживання спиртних напоїв день суворо заборонено: наслідки можуть бути дуже сумними, аж до летальних випадків. Не рекомендовані занурення і тим, хто страждає клаустрофобією – під водою вони можуть почуватися некомфортно.

ДИВІТЬСЯ ТЕЛЕВІЗОР

Колишній головний редактор московського журналу SmartMoney, а нині топ-менеджер російського інвестбанку Леонід Бершидський написав для російського Forbes просто феєричну історію. У травні нинішнього року він поїхав відпочивати до Бейрута (колись це місто називали Парижем Близького Сходу), якраз напередодні громадянської війни. Та коли там все почалось серйозно, вибиратися з Лівану до мирної Сірії йому довелося через блокпости і з ризиком для життя. Що тут сказати: дивний, звичайно, вибір місця для відпочинку. Та й неінформованою людиною Леоніда ніяк не можна назвати.

ПІДСТЕЛЕМО СОЛОМКУ!

Що потрібно знати і зробити заради безпечного і комфортного відпочинку.

Отже, щоб подорожувати з мінімальними втратами, необхідно дотримуватися елементарних правил «туристичної безпеки»:

– записати номери мобільних телефонів представників туроператора, українського консульства у країні перебування;

– крім передбачених «кишенькових грошей» мати хоча б кредитку з недоторканним запасом;

– перед поїздкою домовитися з родичами або друзями про схему дій у випадку НС: залишити інформацію про свій маршрут і місця перебування (телефон, електронну пошту готелю), про способи екстреного зв’язку, про процедуру термінового переказу грошей;

– ще до поїздки ознайомитися з переліком ризиків, характерних для даної країни (необхідність у щепленнях, криміногенна ситуація, сезонні погіршення погоди, політичні кризи, загострення терористичної загрози);

– Не рекомендується вживати молочні продукти (стосується екзотичних країн). Мити руки, овочі, фрукти та використовувати для чищення зубів лише воду з пляшки;

– не чіпати диких тварин;

– не зберігати готівку в одному місці, розподілити її по різнихі кишенях і сумках;

– зробити копію свого закордонного паспорта, запрошення, ваучера – всіх паперів. Відсканувати ці документи і відправити копії на свою електронну адресу, щоб у будь-якій точці світу, де тільки є Інтернет, можна було їх отримати і роздрукувати;

– носити документи з собою, захищати від вологи;

– якщо є можливість, здавати документи на зберігання у сейф на ресепшн готелю (сейфам у номерах довіряти не варто);

– не здавати у багаж цінні речі, особливо техніку, електроніку, документи;

– у країнах з криміногенною обстановкою стежити, щоб фото- і відеотехніку не викрали.

– не сваритися з місцевими жителями.

Дарина Веретенко, заступник генерального директора компанії «Технології Управління Спайдер Україна» і досвідчена мандрівниця радить:

– Найперше, що хотілося б порадити, – ретельно вибирайте провайдера послуг. Ми подорожували «нестандартними» країнами – були у Африці і Латинській Америці. Замовляли тури за кордоном. Це були чеська та англійська компанії. З персоналом англійської турфірми були неприємності.

У Малаві (Африка), провідник нас покинув. Перед цим пообіцяв поїздку у національний парк, в’їзд до якого нібито коштував 100 доларів. Зібрав гроші. Ми сіли у автобус, провідник їхав зазвичай у кабіні з водієм, тому в салоні ми його не бачили. А коли автобус кілометрів за п’ять зупинивсячерез погану дорогу, виявилось, що провідника з нами немає. Водій сказав, що його не буде, але нічого не пояснив. Ми повернулися до місця старту і зловили втікача. Він пояснив свою поведінку тим, що посварився з господарем, тобто з директором англійської турфірми. Той, мовляв, не заплатив за роботу, тому провідник таким чином вирішив свою проблему і порадив нам вирішувати наші проблеми з господарем. У групі було багато чоловіків, тож долари йому повернути все-таки довелося. Потім ми на нього ще й заяву у поліцію написали.

Тому добре було б, якби компанія-провайдер пропонувала кілька провідників і про кожного розповідала, хто він, як задовго працює, куди водив групи.

Перед виїздом до Африки (планувалася сухопутна подорож кількома країнами) представник турфірми нам казав, що у Малаві віза не потрібна. Повірили. А на кордоні виявилось, що потрібна. Ми пообіцяли оформити візи, коли приїдемо до столиці країни, протягом трьох днів (там до цього ставляться простіше, ніж у Європі).

Отже, перед виїздом обов’язково треба уточнювати такі питання у посольстві. Перевіряти всю інформацію, яку надають оператори, особливо уважно перевіряти квитки. Одного разу я не перевірила квитки, отримані від провайдера, виявилось, що на одній сторінці вказана одна дата вильоту, а на іншій – інша. Довелося, посилаючись на те, що на одній сторінці вказана правильна дата, переконувати перевізників відправити мене. Адже, відлітала група, а помилка була лише з одним квитком.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика