ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



КОГО РКСИНИ ГОТУЮТЬ НА ПРЕЗИДЕНТА

Чутки про те, що голова Секретаріату Президента фінансує русинський рух в Закарпатті, який час від часу отримує епітет «сепаратистський», не очікувано отримали підтвердження. Судіть самі! 7 червня в Мукачевому відбувся «Перший європейський конгрес підкарпатських русинів». На конгресі було сказано багато, виступи тривали чотири години, але найцікавіше прозвучало в кінці. Цитую передостанню хвилину.

Жіночий голос: «Ми є русини, які мали свою історію та державу, тобто нині мають свою землю і, дай Боже, будуть мати свою державу». Буря аплодисментів. «Ладислав Лецович («Общество подкарпатских русинов», - авт. ) біля мікрофону, щоб подякувати нашим спонсорам». «Я хочу подякувати нашим спонсорам. Особливо найбільшому спонсору нашому дорогому та «честованому» Василю Петьовці, який нам дуже поміг. Бо держава нам не виділила ні копійки». В залі почулися перешіптування про «вождя Балогу», про «Балогу русина».

Хто такий Василь Петьовка, теж пояснювати не треба. Як і те, що коли йдеться про спонсорство, ми можемо казати Петьовка, але мати на увазі іншу людину, ба, навіть родину.

Справа в тому, що Петьовка не має самостійного бізнесу, Василь Васильович або його дружина Марина Іллівна є співзасновниками десятків підприємств, де іншими співзасновниками є або сам Віктор Балога, або його дружина, або брати Іван та Павло.

Наприклад, у відомій балогівській фірмі «Барва» четверо засновників: Василь Петьовка, дружина та два брати Віктора Балоги. Таким чином, фінанси, що отримав оргкомітет від Петьовки, були зароблені бізнес-структурами родини голови Секретаріату Президента.

Отож, не дивно, що в абсолютно аполітичній газеті «Подкарпатська Русь», що розповсюджувалася на конгресі, проскакували позитивні чи просто підлабузницькі повідомлення про Віктора Балогу.

Ось одне, яке особливо сподобалося автору «Обозу», в рубриці «Русин-інформ». Цитую мовою оригіналу: «Пан мер Ужгорода Ратушняк постоянно и злобно критикує пана Балогу, обвинувачує його у вшыткому. Може бы поучився у пана Балоги, як хотя бы привести у порядок центр вариша, як то уже красно зроблено у Мукачеві».

На конгрес до Мукачевого прибули русинські організації Закарпаття, а також представники Росії та Чехії. Закордонне представництво було не дуже потужним, бо русинські організації інших країн не бажають мати нічого спільного з деякими організаторами конгресу, які відрізняються панслов`янськими та промосковськими поглядами. Зокрема, з «Соймом Подкарпатських русинов», який очолює піп УПЦ Московського патріархату Дмитро Сидор.

Ще одним організатором конгресу виступила «Народна Рада Русинів Закарпаття», яких очолює депутат Закарпатської облради («Наша Україна») Євген Жупан.

Виступи, що лунали на конгресі, не були аж такими радикальними. Представники русинських організацій слідкували за своїми словами, бо зараз такий час, що краще не дискредитувати спонсорів. Навіть беззаперечний лідер русинів в Закарпатті отець Сидор, знаний в області українофоб, який якось запрошував в Закарпаття миротворчі російські війська, щоб припинити геноцид русинського народу українською владою, і той виступав толерантно. Оратори наперебій заявляли, що вони не сепаратисти. Однак меморандум, який у підсумку був прийнятий на конгресі, ставить під сумнів такі «щирі» зізнання. З цим документом було б не зле ознайомитися шефу Балоги, який, пам’ятається, дуже бідкався щодо з’їзду в Сєверодонецьку, та називав своїми особистими ворогами всіх сепаратистів, що розколюють Україну.

«Обоз» наводить цікаві моменти меморандуму «русинського народу», який проживає на «исконной територии Русинов на юг от Карпат»(мова оригіналу), що був прийнятий на конгресі 7 червня 2008 року.

Конгрес звернувся до ЕС, Чеської Республіки та Російської Федерації визнати автономію краю: «спеціальний» статус Закарпаття, як «самоупрявляємой територии русов на юг от Карпат» з конституційною назвою «Подкарпатская Русь».

Через образу на українську владу, яка відмовилася внести в Конституцію спеціальний статус Закарпаття, конгрес виніс рішення визнати Україну «недемократичною державою». А також діяти в обхід офіційної української влади і почати процес організації незалежних русинських органів самоврядування.

І нарешті, конгрес звернувся до Російської Федерації, ЄС і Чеської Республіки з проханням на перехідний період виступити гарантами відновлення законного статусу суверенного народу «на своюй території Русинов на юг от Карпат» з перспективами вступу в ЄС.

За це конгрес гарантує безперебійний транзит енергоносіїв між Росією та Європейським союзом. «Транзит енергоносіїв - головні питання для держав ЄС та РФ – підкарпатські русини готові стати гарантами безперебійного транзитного потоку через «територію русинів на юг от Карпат», - йдеться в меморандумі.

Автору чомусь здається, що резолюція з’їзду в Сєверодонецьку, що був названий «з’їздом сепаратистів», була м’якішою. Звичайно, глобально події в Сєверодонецьку були куди небезпечнішими для країни, ніж невеличкий конгрес в Мукачево. Хоча би тому, що на ньому зібралися представники влади половини України, налякані приходом «ворожого» президента і тому готові на все.

Що стосується меморандуму мукачівського конгресу, то таких меморандумів до нього було десятки і ще десятки будуть опісля. Однак привід для хвилювання все ж є, бо в останні роки русинський рух набирає обертів, і влада Закарпатської області все більше втягується в ці небезпечні ігри.

Представники влади були присутні на конгресі в Мукачево. Зокрема, - заступник мера Михайло Лабош. Ця людина віддана господарям області, Лабош кілька років був незмінним заступником мера Мукачевого Василя Петьовки.

Заступник мера дуже сердечно привітав русинів і радо підтримав усі пропозиції. Зокрема, коли Дмитро Сидор пожурив Мукачівську райраду за те, що на відміну від Закарпатської обласної ради, а також Свалявецької та Воловецької райрад, до сих пір не визнала русинів, Лабош схвально похитав головою.

Виступав на конгресі й голова Тячівської райради й обіцяв присутнім, що в його районі русини скоро будуть визнані нацією.

Нарешті на конгресі взяв слово депутат облради Євген Жупан, 11 номер списку «Нашої України», який очолював Віктор Балога на виборах в облраду в 2006 році.

Вустам цього русина належить «прекрасна» фраза: «Закарпатська влада підтримала проект жовто-блакитного прапору, щоб плюнути русинам в обличчя».

Цей вираз має відношення до історії затвердження прапору області, який так до сих пір і не був прийнятий. Бо частина депутатів облради вважає, що червоний карпатський ведмідь мусить розташовуватися на жовто-блакитному тлі, однак депутати, що заграють з русинами, наполягають, що прапор мусить бути трикольор (синій, білий, червоний). Цей прапор для наших русинів важливий, як символ, що нагадує стяги Росії та Криму.

Загалом, ні для кого не секрет, що русинські організації Закарпаття поглядають на Москву та підтримують хороші стосунки з проросійськими організаціями України. Зокрема, на конгресі прозвучало привітання від «Русского фронта Крыма». Лідер русинів отець Сидор не робить секрет з того, що регулярно їздить в Білокамінну, дає там прес-конференції, роздає інтерв’ю. В одному з них він стверджував, що Закарпаття – територія Росії, «бо Україна досі не ратифікувала договір про Закарпатську Україну – Підкарпатську Русь». «Виходить, що нас в минулому столітті приєднали до Москви, а отже, ми є територією Росії...», – заявляв Сидор.

Однак лякати українських державників русинами-сепаратистами ще зарано. Антидержавні настрої серед мешканців Закарпаття радикально менші, ніж на Сході або в Криму, і лише невелика частина закарпатців ідентифікує себе як русини. Під час перепису населення в 2001 році лише трохи більше 10 тисяч назвали себе «русинами», «українцями» себе ідентифікують на мільйон більше. На мітинги та заходи русинів зазвичай ходить небагато людей. Зокрема, «Європейський конгрес» зібрав трохи більше сотні представників.

На цьому фоні дивним виглядає популярність русинського питання серед органів влади Закарпаття.

За підтримки місцевої влади постійно проводяться фестивалі, конференції, концерти відкриття пам’ятних знаків, дні русинської культури і т.д.

Культурні заходи це добре, але проблема в тому, що лише цим закарпатські вожді не обмежуються. Час від часу «русинське питання» переноситься в політичну площину.

Райради виносять рішення про визнання русинів як окремої нації. Окремі політики піднімають питання про автономію, розповідають страшилки про «бойовиків-галичан», які готують «зачистку» русинів.

Апогеєм цих небезпечних ігор стало минулорічне рішення Закарпатської обласної ради про визнання русинів окремою нацією на території Закарпатської області.

Цей акт просто не міг статися без «відмашки» нинішнього голови Секретаріату Президента. Адже за це рішення дисципліновано проголосували депутати, що слухаються господаря області – вся закарпатська «ширка». Зокрема, «Наша Україна», в тому числі брат Балоги Іван, Партія регіонів, частина розколотої «Батьківщини», саме та частина, яка в 2005 році видала партійний квиток «воїна світла» Ігорю Крилю, також дві угорські партії ( в області ходять чутки, що Віктор Балога активно фінансує угорську нацменшину» та СПУ. Загалом 72 депутати з 90.

Питання: навіщо це Балозі? Це що – лише співчуття русинам?

Якщо окрема спільнота вирішила стати нацією, це звичайно достойно поваги, а можливо, й на підтримку на державному рівні та від окремих політиків. Але тільки не в той час і не в тій державі, де представником корінного народу бути немодно, а говорити українською взагалі соромно. Це просто катастрофічно для держави, яка і так має серйозні антидержавні настрої на Сході та Півдні. А особливо це небезпечно з огляду на те, що будь-які рухи щодо національній ідентичності та автономії з радістю підтримує та спонсорує наш північний сусіда у збиток материнській державі.

Навіщо розхитувати човен, який не зовсім впевнено тримається на воді?

Хтось може припустити, що Віктор Іванович спонсорує русинські рухи для підстраховки, щоб у випадку фіаско в Києві повернутися в Закарпаття не господарем області, а потенційним президентом автономії.

До речі, у Балоги є фірма, що називається «Русинія», зареєстрована на дружину Оксану. Зловмисники потішаються, що лишилося лише організувати офіс в межах та масштабах Закарпатської області.

Є пояснення прихильності Балоги до русинських рухів – банальніші й простіші. Наприклад, щоб забезпечити собі й своїм людям голоси русинів на будь-яких виборах.

А що стосується того, що це гра з вогнем, то кому, як не Балозі, який у свій час очолював Міністерство надзвичайних ситуацій, знати просту тезу, якою живуть більшість українських політиків: після нас хоч потоп.

Р.S

Президент Віктор Ющенко в 2005 та 2006 році заявляв: «Сепаратистів Сєверодонецька буде покарано». «Людей, що ініціювали тему сепаратизму, буде покарано. Щодо чотирьох з організаторів триває кримінальна справа. Я звертаю увагу генерального прокурора, що її треба завершити і передати до суду. І нехай суд визначить міру покарання цих людей, які виступили проти конституційного ладу країни», – заявив Ющенко журналістам на одній з прес-конференцій.

Однак вже в 2007 році один із «сепаратистів» Колесніков отримав президентську нагороду, а «сепаратистка» Богатирьова зайняла посаду секретаря РНБОУ.

Одне слово, небагато води спливло з часів з’їзду в Сєверодонецьку, а Президент зібрав навколо себе доволі «специфічну» команду. Може, це тактика така? Мовляв, краще тримати федерастів-автономістів біля себе в столиці, а то пусти їх в регіони – повідгризають шматки від України.

А може, Президент, який точно визначився, що бажає йти на другий строк, ще не визначився куди – чи до русинів, чи в ПІСУАР.

Це, звичайно, жарт. І в цьому жарті жарту дуже багато, а правди трохи-трохи, на самому денці. Ця крихта правди і лякає, і насторожує.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика