ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



СУМНІ ЧАСИ ДЛЯ БАНКІВСЬКОГО РИНКУ

Найбільші банки припинили видавати гривневі іпотечні позики, а доларові дають тільки позичальникам з бездоганною репутацією; середня вартість міжбанківських кредитів «овернайт» впродовж останніх двох місяців сягає 24%, тоді як у 2007 році цей показник складав 3%; ходять наполегливі чутки про те, що декілька дрібних банків знаходяться на межі дефолта. Ще рік тому ніхто б не повірив, що все це відбувається з банківською системою України. Що ж трапилося з банківським ринком, який за лічені місяці змінив активне зростання на гальмування?

ПОБОРОЛИСЯ ІЗ ЗРОСТАННЯМ ЦІН
Основних причин дві – світова фінансова криза і боротьба українського уряду з інфляцією. Якщо події на зовнішніх ринках призвели до значного подорожчання зарубіжного боргового капіталу для вітчизняних банків, то дії Кабміну і Нацбанку, направлені на вилучення «зайвих» грошей з економіки, створили неабиякий дефіцит гривні в банківській системі і, як наслідок, стрімке зростання цін на національну валюту.
Додамо до цього ряд ухвали НБУ, які істотно ускладнили видачу кредитів. Так, на початку року регулятор зобов’язав банки, що видають довгострокові позики, підтверджувати наявність у них такої ж «довгої» ресурсної бази. У протилежному випадку у банків можуть бути проблеми з виконанням економічних нормативів. Ще один приклад – із середини квітня вступила в силу ухвала, згідно з якою банки повинні формувати обов’язкові резерви під кошти, привернуті у банків-нерезидентів.
Масла у вогонь підлило міжнародне рейтингове агентство S&P, поспішивши повідомити, що за їхніми розрахунками показник потенційно проблемних активів українських банків досяг 75% (!).
КРАСИВЕ АНГЛІЙСЬКЕ СЛОВО – ДЕФОЛТ
Результат не примусив себе чекати – на ринку істотно знизилися обсяги видачі довгострокових кредитів, банки потроху почали розпродувати свої портфелі цінних паперів, а песимістично настроєні експерти заговорили про можливі дефолти. «Якщо фінансова криза заглиблюватиметься, почнуться банкрутства українських банків», – заявив голова правління БМ Банка Віталій Ломакович. Частково з ним погоджується аналітик інвесткомпанії «Юпрас Капітал» Андрій Тарасенко. «Наступні 3-4 місяці будуть визначальними для українських банків, і якщо вони зуміють їх благополучно подолати, можна буде говорити про достатню стабільність української банківської системи», – вважає він.
Найбільші труднощі чекають дрібні фінустанови. «У обстановці, що склалася, у низки невеликих банків, які вели агресивну політику в роздрібному бізнесі і не мали при цьому достатніх ресурсів, можуть бути серйозні проблеми, аж до дефолтів», – повідомляє керівник управління роздрібного кредитування Приватбанку Роман Негінський. Проте, за словами експерта, банкрутство одного або навіть кількох дрібних банків навряд чи може викликати «ефект доміно» або паніку серед вкладників.
Хоча останній чинник – настрої вкладників – аналітики називають найбільш ризиковим для фінустанов. «Банківська система України на 40% фондується за рахунок різних депозитних проектів фізичних осіб. І найбільша небезпека для наших банків полягає в тому, що через високу інфляцію, коливання валютного курсу, політичну нестабільність населення почне панікувати і масово забирати депозити», – пояснює аналітик інвесткомпанії «Ренесанс Капітал Україна» Володимир Дінул. Втім, навіть за найпесимістичнішого сценарію експерти відзначають один втішний момент: у Нацбанку є досвід роботи в кризових ситуаціях. Наприклад, під час «помаранчевої» революції почалася паніка серед вкладників банків, і лише оперативне і адекватне втручання НБУ запобігло крахові фінансової системи.
ЕКСТРЕННЕ ГАЛЬМУВАННЯ
Отже, великої кількості банкрутств фінустанов ми не побачимо. Інша справа – уповільнення зростання вітчизняного банківського сектора. Експерти вже зараз про це кажуть як про факт, що відбувся. «До кінця року спостерігатиметься серйозне уповільнення щодо зростання активів у більшості банків. За підсумками 2008 року зростання активів не перевищить 30%», – прогнозує заступник голови правління Ощадбанку Росії Владислав Кравець. Для порівняння, за останні три роки загальні активи банківської системи збільшувалися в середньому на 64,8%. Причому основний спад зростання, за оцінками аналітиків, припаде на третій і четвертий квартали нинішнього року.
Головним драйвером зростання в минулі роки було роздрібне кредитування, яке в 2004-2007 роках щорічно приростало в середньому на 120% (!). Тепер же саме кредитування населення стане основним гальмом всієї банківської системи. «В першу чергу банки понизять частку ресурсоємних видів кредитування і програм з найменшою маржею. По відношенню до фізосіб – це іпотека», – пояснює Роман Негінський.
Слова експерта підтверджує невесела дійсність. Лідери іпотечного ринку вже припинили видачу кредитів у гривні, позики в іноземній валюті видаються тільки окремим клієнтам, а багато банків-середняків і зовсім відмовилися від довгострокових кредитів.
Непрості часи чекають і позичальників-юридичних осіб. «Банки змушені будуть вводити серйозні обмеження щодо кредитування корпоративних клієнтів, що, звичайно, призведе до відмови від багатьох інвестпроектів», – вважає Негінський.
А ось від одного із «стимуляторів» інфляції, споживкредитування, банки поки що відмовлятись не поспішають. «Не дивлячись на всі труднощі – посилювання політики НБУ, подорожчання ресурсів і збільшення частки проблемних позик – споживчі кредити залишаються у 2008 році дуже вигідним напрямом бізнесу», – розповідає перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Кропивін.
ЦІНИ НАДВОЄ
Уповільнення темпів зростання банківської системи вже позначилося на вартості вітчизняних фінустанов. «Криза призвела до того, що українські банки впали в ціні. Якщо минулого року вони були одними з найдорожчих в Європі і продавалися по 4-4,5 капіталу, то зараз торгуються на ПФТС за ціною від 2 до 2,5 капіталу», – розповідає Тарасенко. Якби рік тому власник навіть невеликого вітчизняного банку погодився продати своє дітище за такою ціною, до нього напевно вишикувалася б черга з інвесторів.
Зараз же продати український банк за 3-3,5 капіталу – успіх. І причина тут не тільки в падінні привабливості наших банків, але і в тому, що на світових фінансових ринках також проблеми з ліквідністю, тому грошима, як раніше, ніхто із західних інвесторів так просто не розкидається.
Правда, є в нинішній ситуації і свої позитивні сторони. Багато банкірів, навчених гірким досвідом цього року, напевно, вимушені будуть переглянути стратегію розвитку і відмовитися від фокусування на якомусь одному сегменті, наприклад, іпотеці або автокредитуванні. Свій шанс отримають забуті під час кредитного буму інші банківські продукти, серед яких експерти виділяють картковий бізнес, валютні операції на міжбанківському ринку, лізинг, факторинг. Крім цього, самі фінансисти не заперечують, що можуть зацікавитися інвестиційним банкінгом, зокрема андеррайтингом і супроводом операцій із злиття-поглинання. 

Борис ДАВИДЕНКО


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика