ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ПРО ЩО Б ЗАПИТАТИ ПРЕЗИДЕНТА?

Чи усвідомлюєте ви, Вікторе Андрійовичу Ющенко, яким великим розчаруванням у житті мільйонів українців стали? У 2004-му році заради вас мільйони трохи не життя були готові віддати. Тепер вони ніколи вже не підуть на барикади «за вашу правду». Спробували раз. Досить.

У червні обласний центр Кіровоград повинен відвідати Президент України Віктор Ющенко. За час свого правління Віктор Андрійович до нас не часто приїжджав, був лише «рази півтора»: «половинкою» можуть бути численні, начебто заплановані приїзди, які потім через щось відмінялися. Загалом, був один раз, повертаючись із Кривого Рогу. До речі, кандидат у президенти Ющенко бував у наших краях набагато частіше, ніж Ющенко-президент. І до райцентрів доїжджав, я сам був присутній на зустрічах Віктора Андрійовича з народом в Голованівську, Добровеличківці, Кіровограді.
Запитання були на різні теми. Пам’ятаю, поставив запитання про російську мову і на інші теми, наприклад: кого ви призначите губернатором Кіровоградщини, якщо переможете? Я спеціально знайшов той матеріал чотирирічної давнини, де про губернатора питав. Прочитав відповідь – трохи не розплакався. Нітрохи Ющенко не змінився за ці роки. І тоді він був таким же казкарем. «За що ми стояли на Майдані?!» Ось привожу повністю ту дослівну відповідь на запитання про майбутнього губернатора Кіровоградщини:
«Почну з того, що в парламенті йде боротьба навколо законопроекту по політреформі. Влада пропонує один проект №4180, для нас він неприйнятний з багатьох позицій. Якщо ми говоримо про європейський вибір України, про європейське самоврядування, чому законопроект передбачає те, що було за кріпосних часів у Малоросії, коли губернатора призначали з Москви, не питаючи нікого? Інший варіант законопроекту, під №3207, дає повну відповідь на ваше питання, і його необхідно реалізувати. Ми переконані: голову обласної і районної адміністрації повинна обирати територіальна громада, і ту людину, якій довіряє. Вибір Банковою або Грушевського ніколи не буде вірним. Це все повинно пройти через серце громади. Це повинен бути її політичний представник, який повинен її захищати і думати так, як люди. Більше того, повинен бути в авангарді, попереду. І найголовніше – підзвітним він повинен бути не тільки президентові або прем’єрові, а перш за все – громаді. Дасть Бог, ми цю норму проведемо, і тоді відповідь на ваше запитання буде у ваших руках: кого самі виберете».
Хоч плач, хоч смійся... Після обрання я жодного разу не чув, щоб Ющенко згадував про виборність голів областей. То така справа: журналіст запитав – Президент відповів. Як зміг, так і відповів. Нещодавно головний редактор приголомшив мене питанням: а що б ти запитав у Ющенка, коли б він приїхав зараз? Справді, непросте завдання. Тому, як наперед відомо, запитай хоч «Чи є життя на Марсі?» або «Почіму опіум для народу?» або «Ви за широку коаліцію з Партією регіонів?», – відповідь можна отримати приблизно однакову, з тих же висловів.
Відомо, що одна з основних тем, яка обговорюватиметься в Кіровограді, – це Голодомор. Потрібна справа, згоден, трагедію цю не можна забувати. Але ж і відомо, що в одній з найбідніших областей України, де догниває гірничо-збагачувальний комбінат на мільярди доларів у Долинській, де за найбільших запасіх бурого вугілля в Олександрії голодують тисячі шахтарів, де найвищий рівень онкологічних захворювань, більше немає про що, окрім Голодомору, поговорити?..
Та все ж багато про що хоче Віктор Андрійовича запитати! Але обмежимося лише десятком запитань, на які, мені здається, і вам хотілося б почути відповідь. На жаль, їх поставити буде неможливо. Але раптом-таки хтось зі свити великої людини прочитає наперед нашу газету і донесе до головних вух країни те, про що думають «пересічні маленькі українці»?
Я дуже добре пам’ятаю передвиборчу програму Ющенка «10 кроків назустріч людям». Деякі з її пунктів справді виконані. Наприклад – виведені війська з Іраку. Термін строкової служби в армії скорочений до одного року. Виплата державою грошей при народженні дитини збільшилася навіть не в 10, а в 11 разів. Але… Вікторе Андрійовичу, ви забули про обіцянку створити п’ять мільйонів «високооплачуваних робочих місць»? Сперечатися не варто, ситуація з безробіттям в країні набагато краща, ніж минулі роки. Це заслуга підприємців, розумію, а де ваша участь, Вікторе Андрійовичу?
Друге запитання. Нетактовно, звичайно, нагадувати, але в тій програмі ви гарантували відмову від 12-бальної системи оцінювання і 12-річного навчання у школі. Цитую: «Відновити 10-річний термін навчання у середній школі з 5-бальною системою оцінювання знань».
«Земля буде власністю тих, хто її обробляє» – цю жахливу безглуздість не я в ту програму вписав. Чому, Вікторе Андрійовичу, у земельній галузі за вашого президенства бардаку стало більше, і ніхто до цих пір не може зрозуміти – у нас діє мораторій на продажу землі чи ні?
Далі, треба делікатніше, Вікторе Андрійовичу. Вами було гарантовано: «Кожен чиновник підпише “Кодекс честі державного службовця” – і буде неухильне його дотримуватись». У програмі є зовсім смішні слова, наприклад, «Звільнити з посад казнокрадів і хабарників в структурах виконавчої влади, на їхнє місце призначити чесних і порядних професіоналів», «Скоротити непотрібні управлінські структури, зменшити чисельність армії чиновників». Чому ж за час вашого керівництва чиновників в Україні стало приблизно на 30 тисяч більше?
Відійдемо від тієї, вже всіма забутої (автором зокрема) програми. По-людськи хочеться запитати: звідки у простого хлопця з Хоружівки взялася така панська манера називати всіх (і мене зокрема) «маленькими українцями»? Називаючи українців «маленькими» логічно припустити, вважаєте себе «великим». Я помиляюся, Вікторе Андрійовичу?
Шосте запитання. Влучно колись сказав Іван Степанович Плющ – «Ющенко займається політикою, як факультативом. У перервах між написанням картин». Вікторе Андрійовичу, може б варто ліпше через кілька років на пасіку, на пленер, до полотна? Ну, не для вас ця справа, політика! Один термін відкерували – досить, потрібно повертатися до себе, справжнього... Чому раніше у вас були реальні наміри щодо країни, а зараз, схоже, один сенс в житті залишився – виграти перевибори за будь-яку ціну? Адже є ще інше життя...
Питання сьоме. Так, як не бридко це зараз звучить, але де «бандитам – в’язниці»? Невже ви не розумієте, що якби на початку 2005-го року, у перші місяці правління, в кожній області посадили буквально двох-трьох «авторитетів», то ми вже сьогодні жили б зовсім в іншій країні? Але вони нині процвітають, нерідко ще й керують містами та селами...
Продовжуємо заочну розмову. Ви хоч самі можете оцінити, відчути весь масштаб девальвації довіри до влади, деградації інститутів управління, ентропії, розпилювання авторитету всіх гілок державної машини? За Кучми владу боялися і поважали, при вас її перестали поважати, ну, і ще трішки побоюються за інерцією. Як так трапилося, що за вашого керівництва країною центральна влада поволі, але впевнено перетворюється на анекдот?
Ваш друг і кум Михайло Саакашвілі, коли став президентом у Грузії, відразу ж розігнав понад 90 відсотків усіх суддів, призначивши на їхнє місця випускників юрфаків. Наші суди і раніше були не найсправедливішими і гуманнішими в світі, але за роки вашого президентства все перекрутилось-перевернулось, що шукати в них справедливості розумній людині навіть думка не виникає! За «злочинного режиму» Кучми хоч інколи судді-прокурори працювали законнно. За вашого ж правління – судова гілка влади перестала існувати, перетворившись на магазин продажу потрібних замовникам рішень. Адже воно вже і вас б’є – то в Луганську, то у Феодосії райсуди відміняють Президентські укази. Ганьба!
І насамкінець. Чи усвідомлюєте, яким великим розчаруванням у житті мільйонів українців ви стали?.
Вікторе Андрійовичу, може б, все-таки, напружитися і спробувати відповісти народові, який вас підніс? Адже ще є шанс. Маленький... 

Геннадій РИБЧЕНКОВ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика