ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



УЗВІЗ ЧИ КАНЬЙОН?

Невже гірші прогнози щодо так званої реставрації Андріївського спуску починають збуватися, і через рік-два з живописної історичної вулиці він дійсно перетвориться на отакий каньйон – із стінами-висотками і вузенькою смужкою неба десь високо вгорі?!

Чутки про реконструкцію чи не головної визначної пам'ятки Києва витають давно. Чисто формально все зрозуміло: останній раз капітальне перевлаштування, яке, втім, не особливо зачепило удома, проводилося тут ще в 1982 році. І ось, здається, власті дозріли остаточно: тепер у них є серйозний аргумент для швидкого початку робіт – підготовка до Євро-2012. Так, перший заступник голови держадміністрації Денис Басс заявив, що вже в нинішньому році на Андріївському спуску повністю поміняють брущатку, ліхтарі, поліпшать освітлення будинків.
Проте, як з’ясувалося, тільки цим справа може не обмежитися – удома на Андріївському будуть .надстраивать. А така «реставрація» вже чревата втратою історичності і туристичної привабливості спуску! І хоча чиновники запевняють, що до висоти будинків додадуть «всього» по два-три поверхи, в це насилу віриться. Крім того, сьогоднішні мешканці спуску – художники, галеристи – майже упевнені: під приводом реконструкції ним всім, мабуть, доведеться таки виселятися, але навряд чи вони вже повернуться назад.
«Місцеві жителі постійно скаржаться, що у них проблеми з водою, – розказала нам прес-секретар Подільської РДА Валентина Хлопяча. – Ще на спуску збираються міняти брущатку, оскільки стару зіпсували вантажівки, які «каталися» туди-сюди по Андріївському, поки будували Театр на Подолі. До речі, і театр влади обіцяють добудувати цього року. Що стосується будівель, то в проекті реконструкції вказано – добудова будівель і зведення нових об’єктів, в рамках архітектурного комплексу Андріївського спуску».
Тобто, судячи з усього, збудувавши театр на Подолі, остаточну висоту поверхів якого до цих пір ніхто точно вказати не може, решта будівель доведеться з ним зрівняти? Цікава логіка. Тим паче, що туманне визначення «в рамках архітектурного комплексу Андріївського спуску», ймовірно, таки дає великий простір для фантазій тих, хто спить і бачить цю вулицю, ну, хоч би особнячок на ній, своєю власністю!
Випадки свавілля на цій живописній вулиці відомі багатьом його мешканцям. У травні минулого року, ні з того ні з сього, на Андріївському, 14 зник. будинок. Його знесли за 40 хвилин, серед білого дня! Ні районні власті, ні столичні так і не дали із цього приводу виразних коментарів. На думку місцевих жителів, ця ділянка землі просто стала «яблуком розбрату» у відносинах декількох дуже-дуже впливових людей. А недавно в одному з будинків-майстерень, на який, як розповідали нам художники, теж поклали око багачі-бізнесмени, трапилася пожежа. Згоріли колекції картин, будівля сильно постраждала. Тепер ось говорять – вся справа була в. проводці. Будинок реставрують, проте чи будуть там майстерні – велике питання. Адже, відомо, що вільних ділянок під забудову на Андріївському давно вже немає, так що будь-яке «порожнє місце» - шматочок дуже ласий.
Ідея реставрації Андріївського спуску звучить не перший день, це - факт. Якщо хто не пам’ятає: у ініціаторах – і Іван Салій при перебуванні тоді ще заступником голови КДМА, тобто Леоніда Черновецкого (тепер просто депутат Київради). За словами «великого патріота Подолу», як, можливо, і справедливо, любить величати себе Іван Миколайович, він не просто запропонував новому районному голові, 28-річному представникові команди блоку Леоніда Черновецкого Євгенію Романенко терміново зайнятися Андріївським, а вже і заручився підтримкою самого мера столиці. Глава району, що надихнув, поквапив місцевих жителів скоріше дати добро на таку милостиву місію. Мовляв, у нас є історичний шанс і ми його не повинні упустити. Тоді Романенко завіряв – ні про які висотки на Андріївському і мові бути не може, так само як і про вигнання з Андріївського «митців». «Художники є аурою Андріївського спуску», заявив він  на одному з суспільних слухань (там побував і «Главред»), викликавши бурю овацій у залу. Крім того, в список обіцянок лягли завірення про неможливість «ущільнення забудови», а якщо виникнуть дядьки з великими гаманцями – співробітничати тільки на взаємовигідних для збереження краси Андріївського спуску умовах. До того ж, Романенко клятвено пообіцяв, що проекти перевлаштування спуску обов’язково будуть винесені на суд громадськості. Глава району не допускав ніяких пліток і дозвільних домислів, розписуючи жителям, що результатами змін гордитимемося століттями!
Але тоді ще Романенко, представник, до речі, Блоку Леоніда Черновецкого в подільській владі, не встиг впасти в немилість мерові, увійшовши до «чорного списку неугодних». Тепер Романенко указом Президента України – за уявленням Черновецкого – тимчасово усунений від обов’язків голови РДА, в районі працює спеціальна комісія Секретаріату Президента. І ось в такій непростій ситуації у міських властей виникає ще одна «ініціатива» – на думку Басса, щоб реконструкцію провести «успішно», Андріївський потрібно скоріше передати з балансу Подільського району на баланс міста: «Єдина проблема в тому, що територія Андріївського спуску знаходиться на балансі Подільської РДА, а не міста. Втім, ми зараз працюємо над цим питанням і шукаємо компромісні рішення на користь киян».
У Подільській адміністрації про те, що у них зібралися забрати спуск, не чули, але запевнили, що воювати за нього не будуть. Та і взагалі погано інформовані про плани «великих комбінаторів», адже там – свої проекти.
«Здивувала остання заява, що ми блокуємо реконструкцію,возмутился в бесіді з нами поки що глава району Романенко. – Два роки тому ми самі створили проект реконструкції, на стіл Черновецкому він ліг в 2007 році. Була передбачена програма комплексної регенерації, яка включає заміну інженерних комунікацій, – газ, тепло, каналізації. А зараз ось Басс заявляє, що готує проект реконструкції, і що ми його блокуємо!»
По словах Романенко, про надбудови на Андріївському не може бути і мови, мета ж реставрації (саме реставрації, а не реконструкції!) зводилася до відновлення спуску в первозданному вигляді – з нормальними умовами для діяльності художників. Але додав, що будівлі, що не підлягають відновленню, зносити таки будуть.
«Є на спуску будівлі аварійні – наприклад №№ 18 а, би, в. Розробляється проект на базі цих трьох будівель, вони йдуть під знос. Але це тільки передпроектні ідеї. Гроші на реставрацію від київської міської влади не виділяються вже останні 2 року – ось тільки на «Містецький Арсенал» хіба що. Крім того, КДМА продають об’єкти інвесторам, які зобов'язуються реставрувати, і що ми бачимо? Ви знаєте, що Замок Річарда був реалізований в 2000 році за $1 млн.? Покупець – хтось Юрій Чопівський, канадський підданий. Були поставлені умови – відновити будівлю. Нічого зроблено не було... При бажанні, на відновлення Замку реально привернути і гроші РДА, і інвесторів, і власті. Що стосується надбудов - те ми усунені від узгодження питань землевідведення і містобудування, це в компетенції міської влади».
Дивно, що Андріївський спуск безпосередньо входить в охоронну зону заповідника «Стародавній Київ», але плани його реконструкції, виявляється, побоювань у відомства Руслана Кухаренко не викликають! Більш того, він як начальник Головного управління охорони культурної спадщини Києва завіряє в. необхідності проведення всіх запланованих КМДА робіт!
«Я знаю думку міського голови. Це питання політичне», – заявив Руслан Кухаренко вчора в стінах галереї «Лавра», зібравши журналістів на термінову прес-конференцію з питання реставрації Андріївського спуску. – Спуск має дефекти інженерного характеру. Ця вулиця також потребує реставрації фасадів і створення дощової каналізації, нормальної подачі води. З’явилося багато ресторанчиків і виставкових залів, кафе. Вони потребують збільшення водопостачання. Що стосується надбудов – тобто встановлений законодавством порядок і, відповідно до загального стилю Андріївського спуску, можна буде надбудувати хіба що мансарди»
Проте тут Кухаренко додав, що не всі споруди на Андріївському спуску входять в комунальну власність, деякі вже приватизовані. А це означає, що інвестори цих будинків повинні будуть погоджувати проекти реставрації і можливих надбудов з відомствами охорони пам’ятників архітектури і культурної спадщини. Тільки у цьому контексті як та не з’явитись, що про зникнення пам’ятників архітектури (знесло об’єктів «Київської фортеці» пам’ятаєте?!) у нас часто згадують заднім числом, і як тільки потім намагаються знайти винного?
До речі, по словах Кухаренко, до цих пір невідомо остаточно, хто ж буде «головним» у виконанні місії перевлаштування спуску – міська, або ж все-таки районна влада?
«На даний момент ще немає передпроектної фінансової документації, невідома і вартість проекту. У управлінні економіки я почув, що найближчим часом будуть відомі джерела фінансування і питання перейде у відомство КМДА», – проінформував Руслан Іванович. А ще розповів, що проект «Андріївський плаза», що викликав свого часу море дискусій, таки матиме місце.
«Київські власті хочуть зробити там бізнес-центр, а ми – готельний-виставковий туристичний комплекс. Ми відстежуватимемо, щоб всі обмеження і зобов’язання, покладені на забудовника, виконувалися», – уклав він. Ось тобі і обіцянки розділу району, що нічого подібного на Андріївському спуску не буде!
Припущення, що під виглядом реконструкції Андріївський спуск хочуть забудувати висловили депутати від Блоку Віталія Клічко в Київраді: «Тільки згідно обнародуваної інформації, на Андріївському спуску комерційним структурам під забудову відведено близько 16 ділянок», – мовиться в заяві Блоку. Самі «кличківці» мають намір добиватися перегляду всіх планів реставрації і виділення земельних ділянок, а також введення мораторію на нове будівництво на території Андріївського спуску.
Услід за «кличківцями» в захист Андріївського висловився народний депутат з фракції «Наша Україна – Народна самооборона» Владислав Каськив: «Андріївський спуск повинен бути врятований від реставрації. Те, що зараз робиться з Андріївським спуском, протирічить здоровому глузду і нормам моралі. Андріївський спуск знищується вже сьогодні, і, коли міські власті говорять про його реставрацію, йдеться лише про наступний етап цього процесу. Природно, що здорові політичні сили в Києві повинні зупинити цей процес».
До речі, варто нагадати, що в листопаді минулого року стало відомо: у плани міських властей входить і створення АТ «Андріївський спуск». Членами цього АТ можуть стати і ті, хто живе на цій вулиці, і як це і належить, будуть випущені акції. Тоді київський депутат Володимир Бондаренко (нині – парламентарій від БЮТ) заявив: «Через деякий час опиниться, що акції скуповували люди з грошима і створили контрольний пакет. Отже всі рішення ухвалюватимуться господарями АТ без урахування думки художників».
Але найцікавіше: у проекті цього рішення передбачалося, що Андріївський спуск втрачає статус заповідника і стає якійсь «культурно-меморіальною зоною». А, як відомо, якщо в заповіднику нічого не можна будувати і надбудовувати, то про меморіальну зону нічого такого ні в одному з наших законів не сказано! Більш того, в проекті було записано: якщо інвестор вкладе більше 60% вартості будівлі в капітальний ремонт, то він автоматично стає його власником. Так про що ж після цього можна говорити з ГУ охорони культурної спадщини? Про те, що можна надбудовувати тільки мансарди? Смішно.
До речі, під виглядом реставрації-реконструкції робити можна, що завгодно. Свідками реалізації одного з таких сценаріїв ми ставали вже не раз.
Один з найвідоміших варіантів – біля будинку знімається дах під виглядом реконструкції. Для того, щоб отримати землю на цій ділянці, сам будинок потрібно в буквальному розумінні убити – це або «випадкова» пожежа, або будинок залишають без даху на зиму – гарантія його повного руйнування з подальшим висновком, мовляв, реконструкції не підлягає. Або ще варіант – власникові будинку прийде сповіщення, мовляв, ваш будинок був давно проданий, так що вибачите.
Найнесподіваніших поворотів подій не виключає, наприклад, Євгеній Карась, власник галереї на Андріївському спуску, відібрати яку у нього за останній рік силовими методами намагалися не раз, вибиваючи вікна і двері, залякуючи господаря і загрожуючи всім співробітникам.
«Все ж таки бачать, що функції міськради в Києві ослаблені, а всі маніпуляції чиновників – збагатитися. В даному випадку йде боротьба за фінансовий ресурс Андріївського спуску. Ні про яку доцільність не йдеться. Тільки річ у тому, що київські власті не підозрюють, що насправді відбувається, що люди вже на грані зриву – і так по всьому Києву. Мені своїх колег доводиться заспокоювати – хочуть узяти вила в руки!».
На думку Карася, художників виселять в першу чергу, а нове місце запропонують зовсім не на Андріївському спуску. 
«Сьогодні ми присутні при початку його (Андріївського) кінця, – говорить Сергій, продавець сувенірів. – Нас просто викинуть звідси. Жодному слову київських властей я не довіряю».
Ау, народна влада, прислухайтеся до голосу народу!
Марія ЛЕБЕДЄВА

 


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика