ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



КИЇВСЬКІ МІЛЬЙОНЕРИ

Не як на дріжджах, але, напевно, швидше, ніж в арифметичній прогресії, росте кількість столичних багачів, що зважилися показати в своїх деклараціях річний дохід в мільйон гривень і більше.

Декларації про доходи 2006 року дозволили Державній податковій адміністрації України не тільки заявити про зростання кількості мільйонерів в Україні, але й констатувати, що найбільш концентровані місця скупчення багачів — Донецька, Київська, Закарпатська області і, звичайно ж, сам Київ. Але якщо бізнес-еліта в Донбасі займається переважно вугіллям і важкою промисловістю, то професійні переваги київських мільйонерів різноманітніші.
Цікаво, що середньостатистичний київський мільйонер — це людина у віці 35 — 55 років, одружений, має двоє дітей. В той же час і середньостатистичний киянин став багатшим на 30%: офіційно середня зарплата по столиці тепер складає 2520 гривень. А найбагатшими в Києві є працівники банків, а також таких сфер, як авіація, трубопровідний транспорт, нафтопереробка, нерухомість і хімічна промисловість. Кількість гривневих мільйонерів в столиці постійно зростає. В 2006-му, наприклад, їх було, за офіційними даними, 614, тоді як у 2005-му — тільки 289. При цьому податківці відзначали, що офіційних мільярдерів в столиці поки що немає! Скільки мільйонерами, а, можливо, і першими київськими мільярдерами стало в 2007 році — дізнаємося десь в середині нинішнього року, коли ДПАУ підсумує аналіз поданих декларацій про доходи.
Проте вже зараз Держкомстат констатує, що за останній рік майже на 30% збідніли працівники сфери культури і розваг, артисти і спортсмени. На даний момент в столиці реєструвалися 44 тисячі 439 приватних підприємців, чий дохід склав загалом близько 1 млрд 348,7 млн. грн., а це в 1,2 раза вище за показник попереднього року. Найбільші доходи приватні підприємці столиці отримують в торгівлі, на ремонті автомобілів, у транспорті та будівництві.
Разом з тим трохи більше 30% підприємців зазнали збитків у 2007 році. Це в основному транспортники і промисловці.
За даними Державного комітету статистики України, одночасно із зростанням доходів спостерігалося таке саме зростання витрат. Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі, куди входять магазини, ринки і супермаркети, виріс на 29%. Кияни витратили 9 млрд 510,9 млн грн., тільки на споживчі послуги. В той же час, як говорить Денис Шаврук, аналітик «Альфа-капітала», «якщо врахувати падіння продажів нерухомості, яка могла б набагато збільшити загальні витрати киянина і одночасно врахувати небувалий автобум, то все-таки зростання доходів столичного жителя за межі зростання інфляції в 2007 році не вийшло». Як повідомили в прес-службі Держкомстату, при обліку всіх витрат, що становлять дохід киянина, все ж таки виріс на 30%.
Проте ні аналітик компанії «Альфа-капітал», ні Держкомстат не враховують засилля наїжджої робочої сили, яка, звичайно ж, теж додає в покупках. Нагадаємо, що, за даними аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», фактична кількість жителів столиці наближається до п’яти мільйонів чоловік. А тим часом в офіційних документах, у фінансових звітах продовжує фігурувати тільки кількість прописаних-зареєстрованих киян, тобто трохи більше 2,7 мільйонів.
Середньостатистичний киянин, як з’ясовується, поступово відмовляється від ринків. Зростання продажів сільськогосподарських продуктів на ринках столиці склало трохи більше 16%. Як видно, кияни прагнуть більше комфорту при здійсненні покупок.
З іншого боку, при загальному зростанні доходів населення відбувається і соціальне розшарування. Якщо загальне споживання виросло на 30%, то оборот ресторанного господарства — лише на 20%. Ресторани в 2007 році мали оборот близько 422,6 млн грн., за даними Київського відділення Держкомстату України.
Спробуємо окреслити образ середньостатистичного київського багача, причому тієї людини, чиї і бізнес, і інтереси, і вплив, та і, власне, все його життя пов’язане саме з Києвом. А окресливши цей образ, так би мовити, натуралізувати середньостатистичного столичного мільйонера, тобто представити парочку-трійку тих багачів, які найбільш відповідають цьому образу. Відразу обмовимося, що капітал «рядового» столичного багача — за нашою кваліфікацією, звичайно, — коливається в широкому діапазоні, тобто від 5 до 500 мільйонів доларів.
Отже, перша і одна з найважливіших його ознак — наближеність до влади. Він повинен бути або народним депутатом, або депутатом Київради, або, хоч би посідати високу посаду в міській виконавчій владі. Більшість із списку місцевих депутатів — топ-менеджери або засновники, крупні акціонери середніх і великих компаній переважно у сфері нерухомості, будівництва, фінансів, торгівлі. Це — Володимир Присяжнюк, В’ячеслав Непоп, Михайло Голіца, Сергій Кучер, Валерій Кодецький, Олександр Пилипенко, Олексій Омельяненко, Олександр Богатирьов, Олександр Рибак, Ігор Вільдман, Ігор Баленко, Володимир Петренко, зять мера В’ячеслав Супруненко і багато інших. Всі вони — небідні люди, про що і самі не соромляться говорити. Всі вони приїжджають на сесії Київради на дорогих іномарках.
Також варто згадати і про монополістів ринку будматеріалів, наприклад — Галину Герегу, фінансового директора компанії «Епіцентр», члена фракції «Громадський актив Києва». За неофіційною версією, вона є ще і власником цієї компанії.
Працює в парі з чоловіком. 25 березня 2005 року на вул. Велика Окружна, 1-Б відкрився гіпермаркет «Епіцентр» — його площа 35 тис. кв. м, і він був визнаний найбільшим будівельним гіпермаркетом в Європі. Будівництвом нових павільйонів для компанії займається фірма Maximus, якій завжди й одразу виділяються ділянки в межах Києва під будівництво гіпермаркетів. Пані Герега, за оцінками деяких її колег, вважається однією з найбагатших жінок Східної Європи. У цьому контексті її порівнюють з дружиною мера Москви Юрія Лужкова Оленою Батуріною, бізнес якої теж пов’язаний з будівництвом і супутніми галузями. Щоправда, статок москвички оцінюється журналом Forbs в понад $1,1 млрд, а киянка ще навіть не потрапила в топ-100 найбагатших людей українського журналу «Фокус»...
«Група Черновецького», що грунтовно закріпилася в столиці впродовж останніх 5—7 років, також ні в чому собі не відмовляє. У самому сімействі Леоніда Черновецького всі любителі дуже дорогих машин, часто ексклюзивних, — «майбах», «ламборджини». Леонід Михайлович, народившись у Харкові і здобувши там освіту, попрацювавши старшим слідчим прокуратури, в 1990 році став генеральним директором компанії «Правекс». Він здійснює контроль над групою «Правекс» і зараз, хоча різні її активи й належать членам сімейства мера. Серед активів групи — біржа нерухомості «Кристина», охоронна компанія «Безпека», а також декілька кіпрських офшорів. Син мера, депутат Київради Степан Черновецький, – нині де-юре господар «Правекс-банку».
Ще один багатий персонаж у групі Черновецького — молодий бізнесмен, уродженець Києва Денис Басс. Після закінчення вузу, на початку кар’єри, працював менеджером групи технічних секретарів, начальником відділу маркетингу, директором двох столичних філіалів «Правекс-банку». У квітні 2003-го Басс стає віце-президентом АКБ «Правекс-банк», у грудні того ж року – старшим віце-президентом банку, у січні 2004-го — заступником голови правління, а в лютому 2005-го — першим заступником голови. За визнанням самого Дениса Яковича, а також його колеги з «Правекс-банку» (а нині й по роботі в КДМА) Ірени Кільчицької, теж одній з мільйонерш столиці, – менеджери такого рангу, як вони, у банку отримували зарплату до $100 тисяч. Після приходу до столичної влади Леоніда Черновецького і блоку його імені Басс став спочатку заступником голови КДМА, а згодом і першим заступником, який займається економікою й інвестиціями. Відомий своїми добродійними проектами — за свій рахунок (близько 300 тисяч гривень) відкрив на Подолі пам’ятник письменникові Михайлу Булгакову, фінансово допомагає одній з дитячих установ у столиці.
Ще один молодий мільйонер – заступник мера, секретар Київради Олесь Довгий, син депутата Верховної Ради Станіслава Довгого, який свого часу обіймав посади голови правління ВАТ «Укртелеком» і голови Держкомзв’язку. За три роки фактичного керівництва галуззю йому вдалося збудувати вертикаль управління і створити команду «вірних людей», багато хто з яких до нині обіймає посади в «Укртелекомі», Держзв’язку та Національній комісії з питань регулювання зв’язку (НКРС).
Більш того, за інформацією ЗМІ, Станіслав Довгий – один з акціонерів «Укртелекому», а близькі до нього структури контролюють Одеський завод телекомунікаційного устаткування «Телекарт», де «Укртелеком» купує основний об’єм таксофонів і таксофонних карт. Тарас Довгий, рідний дядько Олеся, контролює компанію «Топаз Електронікс», яка на території Київського радіозаводу проводить ліцензійну збірку побутової техніки Sanyo і Philips з тих, що комплектується з імпортних деталей.
Тобто сімейство Довгих можна у повному складі зарахувати до сонму столичних мільйонерів. Дехто каже, що навіть надбання молодшого з Довгих обчислюється вже сотнями мільйонів доларів...
Ще один багатий киянин — також колишній партієць, але «зелений». Це людина, яку мало хто знає, але вся Україна знає його дружину — відому телеведучу Тетяну Рамус. Її чоловік Ігор Воронов, за деякими даними, став головним фінансистом виборчої кампанії Віталія Кононова, який у 1999 році брав участь у президентській гонці. До участі в змаганні політичних важкоатлетів лідер політичних екологів виявився не готовий: він набрав тільки 0,29%, зайнявши третє з кінця місце серед п’ятнадцяти учасників. Капітали Ігоря Олексійовича вкладено в мережу елітних столичних ресторанів і люкс-кінотеатру «Україна». Його страхова компанія «Кредо-Класик», що страхувала обленерго і АЕС, була продана в 2005 році якимсь «представникам страхового ринку Східної Європи». Кажуть, що у 2006 році Воронов долучився до фінансування виборчої кампанії Віталія Кличка і в його блоці провів у Київраду своїх людей. Відразу після того, як сам Кличко оголосив про перехід в опозицію до Черновецького і його команди, вони вийшли з фракції (з 14 депутатів у ній залишилося 8). Зараз «люди Воронова» працюють у фракції Партії регіонів в Київраді.
Близький до нього депутат Олександр Пабат, до речі небайдужий до дорогих і ексклюзивних авто, яких у нього декілька, називав себе єдиним справжнім мажором столиці. Пояснював це так: він, як ніхто інший, з сьогоднішніх молодих київських мільйонерів, не тільки виріс в сім’ї високопоставлених працівників ЦК і Радміну УРСР, встиг не тільки скористатися всіма благами, передбаченими для дітей таких батьків, особливо відпочинком в піонертаборі «Артек», але й зумів успішно скористатися зв’язками з часів Союзу для створення свого бізнесу. Він не приховує, що готовий витратити, наприклад, на свою виборчу кампанію, якщо захоче стати мером столиці, і п’ять, і десять мільйонів доларів.
Одним з політичних і бізнес-конкурентів Воронова тривалий час був Василь Хмельницький. Перший підтримував групу Суркісів у питанні обленерго, другий — відстоював позиції тандему Хмельницький-Іванов. Нині народний депутат від Партії регіонів Василь Хмельницький — один з найбагатших людей столиці, але його мільйони вже більше пов’язані із землею. Його інтереси, втім, як і свої теж, у Київраді представляє олігарх Андрій Іванов. Йому, окрім декількох сотень гектарів землі в столиці, фактично підконтрольні банк «Хрещатик», «Киевенергохолдинг», деякі інші столичні підприємства.
З іншого боку, в Києві є люди, кияни, часто в п’ятому-десятому поколінні, що заробили свій капітал виключно працею. До влади вони наближені, так би мовити, по дотичній, вважають за краще мало світитися, хоч і не нехтують світськими тусовками. До таких можна віднести, в першу чергу, представників топ-менеджмента в крупних організаціях з іноземним капіталом: МТС, «Київстар», «Драгон Капітал». Топ-менеджмент цих компаній отримує зарплату від $20 тисяч в місяць, а питання благ (житла, машини, відпочинку на престижних курортах) часто вирішується на рівні елементарного договору з компанією.
Можна віднести до тих мільйонерів, які заробили свої мільйони саме активною підприємницькою діяльністю і саме в Києві, «пивного короля», почесного президента «Оболоні», нині народного депутата від НУНС Олександра Слободяна, його колегу по парламенту, почесного президента «Київміськбуду» Володимира Поляченка, президента копанні «ХХI» Льва Парцхаладзе, і співвласницю ВАТ «Фармак» Філю Жебрівську, рідну сестру народного депутата від НУНС Павла Жебрівського. До речі, якраз ця категорія нових мільйонерів, за оцінками, наприклад, відомого добродійного фонду «Розвиток України», на цьому етапі розвитку країни є найбільш активною в інвестиціях і добродійних проектах. Це, так би мовити, прогресивні й корисні країні мільйонери.
А взагалі, за великим рахунком, київських мільйонерів завжди можна прорахувати по витратах. Адже киянин, що купив собі квартиру на Оболонських Липках, пропрацювавши шість років в якій-небудь успішній компанії середньої руки, погодьтеся, може ввійти до списку найбагатших людей столиці.
Любов ФЕДОРОВА
Артем ПЕТРУШЕНКО

У КИЄВІ ВЖЕ ЗАСВІТИЛОСЬ 62 МІЛЬЙОНЕРИ
До податкових інспекцій міста Києва подано майже шість тисяч декларацій про доходи, одержані громадянами в 2007 році. При цьому 62 особи задекларували доходи у сумі понад один мільйон гривень.
Про це повідомив прес-центр Державної податкової адміністрації мфста Києва.
Згідно з одержаною інформацією, станом на 5 березня 2008 року, загальна сума задекларованого киянами доходу становила 1 млрд. 337 млн. грн. Для отримання сум податкового кредиту з бюджету подано 3,5 тис. декларацій.
Останній день подачі декларацій про доходи, одержані в 2007 році, - 31 березня 2008 року, нагадує ДПА міста Києва.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика