ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ТРОХИ ДИМУ ЗА ВІДСУТНОСТІ ВОГНЮ

На другому з’їзді в Сєвєродонецьку не звучало закликів до розколу країни. Зрештою, цього не могло й бути, двічі на одні й ті самі граблі не наступають. Це було просто невелике антиукраїнське шоу, трохи диму за повної відсутності вогню. Після того, як Юлія Тимошенко забила за собою соціальну нішу, Партії регіонів нічого не лишилося, як грати на проросійських та антинатовських настроях багатьох мешканців Східної України, які мліють від слова «Путін» й вважають, що в союзі з Росією їх чекає дармовий газ і дешева ковбаса. Причому Партія регіонів грала виключно в режимі шоу – юпітери згасли, лавочка закрилася. Тобто хоча оратори з’їзду відверто паплюжили все українське, а зал скандував «Расія! Расія!», резолюція з’їзду виявилася абсолютно пустим папірцем. Присутні на з’їзді на це не звернули увагу лише тому, що резолюція займала аж вісім сторінок. Коли оратор читав останню, вже ніхто не пам’ятав, що було на першій.

«РУССКИЙ ЯЗЫК – НАШ ОТЕЦ ДОРОГОЙ»
Взагалі, попри всі очікування, з’їзд виявився достатньо млявим. Оргкомітет зробив все, аби уникнути можливих непередбачуваних обставин – список виступаючих був заздалегідь затверджений керівництвом, а всі радикальні елементи, на кшталт Бориса Колеснікова або Наталі Вітренко були виключені. До речі, «полум’яна революціонерка» все ж зібрала на вулиці кілька десятків своїх прихильників, що вціліли після затяжної зливи, й різала їм правду-матку.
А правда, за словами Наталі Михайлівни, полягала в тому, що Віктор Янукович узгоджував резолюцію на Банковій, й тому вона така «беззуба». «Ми з вами за союз з Росією?», – питала народ Наталя Михайлівна. «Так», – дружньо відповідали люди.
«А Януковича про це говорив? Ні! Він заявляв лише про євроінтеграцію. А чому резолюція не відобразила те, що Янукович обіцяв вам на виборах? Ні слова про статус російської мови, як другої державної», – обурювалася Вітренко.
Народ навкруги скис, бо заперечити їй було нічим.
«У Януковича одна мета – з Балогою об’єднатися, з Ющенком дружити й підтримати його на другий термін президентства», – добивала присутніх Наталя Михайлівна.
Щоб додати своїм словам ваги, вона потрясла перед людьми букетом – жмутом різнокольорової фольги й нікчемної рослинності. «Мене навіть на екрані жодного разу не показали. Камера ковзала біля мене, але захоплювала лише квіти. Справжні борці зараз їм небажані».
Далі Вітренко почала доказувати людям, що Петро Симоненко – провокатор. Однак такі дрібні «розборки» залишимо поза увагою. Цікаво інше, Наталя Вітренко побачила головну суть. В резолюції з’їзду про другу державну мову насправді ані слова. Представники з’їзду натомність запропонували підготувати Книгу пам’яті жертв української мови під промовистою назвою: «Біла книга насильницької українізації й порушень прав людини».
Щодо Північноатлантичного альянсу з’їзд прийняв рішення звернутися до керівних органів НАТО з вимогою зібрати засідання з українського питання напередодні Бухарестського саміту. Неначе в НАТО когось так цікавить українське питання?!
Також з’їзд постановив відсвяткувати 300-ліття Полтавської битви. На ганебне свято на кістках Батурина вже запросили російську сторону.
А ще з’їзд вирішив організувати святкування «Гоголь-200». А це вже називається «примазуватися», бо в бюджеті на 2008 рік й без резолюції закладено кільканадцять мільйонів на підготовку ювілейної дати.
Ось, загалом і все. А скільки шуму, щоб прийняти один «беззубий» папірець! А скільки фінансів! Одна деталь: з Києва лише журналістів везли двома літаками.
З’їзд за задумом мав проходити у залі та на майдані перед палацом, де була встановлена трибуна та екрани для трансляції. Зранку площу поступово наповнювали як «біло-блакитні», так і їх палкі противники, що прибули в Сєверодонецьк з усіх куточків України. Однак з початком з’їзду площа почала потроху безлюдніти. Гарячі голови немилосердно студив пронизливий вітер та холодний дощ. Сховатися від негоди партійцям було ніде, бо в блакитні намети Партії регіонів, поставлені по краю площі, заховалися представники міліції.
Зате в приміщенні, де зібралися представники місцевих органів самоврядування та народні депутати, було сухо й комфортно… і «весело».
Оратори активно висміювали Мазепу, Петлюру, Шухевича та інших визначних людей української історії. Сумно народу було лише тоді, коли співали гімн України. Хоча в залі були присутні представники різних органів влади, підспівували лише депутати Верховної Ради, Інші стояли з кам’яними обличчями й міцно стуленими вустами.
Ахметов вибрав футбол, а Лужков «зажав» кепку
Представництво на другому з’їзді було не таким шикарним, як на першому. Звичайно, був майже весь цвіт Партії регіонів, але не було Євгена Кушнарьова. З’їзд пом’янув його хвилиною мовчання.
Не було на з’їзді мера Москви Юрія Лужкова, який тут, в Сєверодонецьку, у 2004-му готовий був віддати Януковичу свою… кепку. Тепер депутати з Регіонів запевняли, що його особисто не запрошували. До речі, була відсутня й чарівна запрошувачка. Кажуть, на перший Сєверодонецьк Лужкова привезла нинішня депутатка БЮТ Наталя Королевська.
Не було на з’їзді Ахметова і Колесникова. Рината Леонідовича поклав грип. Так принаймні заявила його прес-служба. Щоправда, підлий вірус не завадив його візиту в цей день на матч «Шахтаря». А з Колесниковим, героєм попереднього з’їзду, взагалі трапилася чудасія. Ніхто його не бачив, крім Януковича-молодшого, який стверджував, що Колесников був і не міг не бути.
Плеяду зіркових героїв першого Сєверодонецька, які проігнорували другий з’їзд, замінив один новонавернений Анатолій Кінах.
ЗАТУЛІНСЬКА МАЯЧНЯ
Теми доповіді на з’їзді були наступні: «Так самоврядуванню!», «Ні НАТО!», «Про жертви українізації», «Про фальсифікацію історії».
Одним з перших виступала жертва «сепаратизму», депутат Віктор Тихонов. Він зі знанням справи попередив присутніх, що все, що говориться на з’їзді, пишеться не лише журналістами, «… а також таємно, щоб потім все тут сказане використати проти нас». Він порадив ораторам висловлювати свої думки, якомога ясніше, бо «вороги» малокультурні і просто плутають «сепаратизм» з «федералізмом». «Так само вони плутають Бабеля з Бебелем, Гегеля з Гоголем, а Гоголя з гоголь-моголем», – заявив депутат. Зал вибухнув аплодисментами. Посміхнувся й Віктор Янукович, але якось винувато, певно й досі пече його Ахматова-Ахметова.
Промову на захист російськомовних виголошував депутат Вадим Колесниченко. Він розповів, які жахи переживають люди, що розмовляють рідною російською мовою. «Войовничі націоналісти нас розглядають, як рабів, як полонених. Від нас вимагають плакати та принижуватися, плакати та принижуватися… В цьому залі є раби?»
Відповідь йому була – «Ні». Колесниченко сказав, що це правильно, й треба боротися за російську мову і культуру.
Після цього слово перейшло до великого знавця фальсифікації історії помаранчевими силами Дмитра Табачника. Екс-віце-прем’єр відверто знущався: «Нам нав’язують, що Ісус Христос говорив українською мовою, що Мазепа воював за незалежність України, що Шухевич роздавав гуманітарну допомогу євреям та полякам». Однак зал все сприймав на ура. А Табачник тим часом міркував, що не дарма дітей вчать такої «убогої» історії. «Це робиться для того, щоб через 10 років ці діти проголосували за націоналістів», – налякав присутніх Табачник. А завершив виступ майже революційним закликом: «Війни в обороні не виграють. Наш з’їзд стане весняним наступом. За права! За Конституцію!».
По НАТО доповідав депутат В’ячеслав Богуслаєв. Натівці кілька разів запрошували його на екскурсію у свою штаб-квартиру. Однак затятий аксакал так і не подобрішав щодо Північноатлантичного альянсу. Він розповів присутнім, що завдання НАТО – це підримувати гегемонію США будь-якою ціною та посварити нас з братньою Росією. Одним словом, «НАТО – НІ!»
Професійний міжфракційний перебіжчик, відомий радянський історик Толочко (колись починав політичну кар’єру в БЮТ) відкрив присутнім секрет щодо релігійних планів глави держави: «Ющенко не переживає за православ’я, він з радістю замінить його на католицизм. Тому вони намагаються відірвати нас від Росії. Це аморально, це зрада!».
Зал нагородив Толочка бурхливими аваціями. Окрилений оратор додав: «Якось одна дама сказала: «В кожному українці дрімає Мазепа. Я крикнув, краще б він не прокидався». Толочко під аплодисменти покинув трибуну.
Бурхливо вітали й лідера комуністів Петра Симоненка. Особливо залу сподобалося, як він обізвав Президента, прем’єра та спікера, які підписали лист щодо ПДЧ – «бомжами-алкашами». «Ми не будемо рахуватися з діями політичних бомжів, що «сообразили» на трьох», – заявив Симоненко.
Виступ мера Харкова Добкіна на цьому тлі був зразком нормативної лексики. Він щасливо повідомив присутніх, що з’їзд транслюється на всю Харківщину. Однак через хвилину обурено заявив: «Мені повідомили, що коли я вийшов на трибуну трансляцію відключили». Мер Харкова героїчно втримався від зайвих слів-паразитів, які так і лізуть на язик у таких підлих ситуаціях.
Найбільший фурор на з’їзді викликав виступ представника братньої Росії Костянтина Затуліна. «Я повідомлю вам страшну військову таємницю: в нашій-вашій спільній боротьбі Росія завжди була-буде разом», – так почав свій виступ улюбленець Затулін. Зал сприйняв цю малозрозумілу фразу, як сигнал до бурхливих овацій. А Затулін продовжував розповідати українцям, що Росії важко зрозуміти людей, які випилюють лобзиком, вишивають хрестиком, хочуть в НАТО, й забороняють йому, Затуліну, в’їзд в Україну. Все це і ще багато іншого спонукало Затуліна написати листа Віктору Ющенку.
«Але він мені не відповів», – обурився Затулін.
Обурення його було щирим й тривало не менше хвилини. Нарешті Затулін хитро примружився: «Я хочу сказати Ющенку щось приємне…» Зал затих в очікуванні потішної гидоти. «Хочу йому сказати, що Мазепа не здавав Петра й не перебігав до Карла 12, він насправді працював в глибокому прикритті, як агент», - нарешті виголосив Затулін. Зал шаленів від радості, а Затулін продовжував: «…. а діди Пушкіна були ефіопи. Але ефіопами вони стали після того, як з Хоружівки виїхали в Ефіопію».
Публіка на з’їзді в Сєверодонецьку дивилася на Затуліна закоханими очима. А той продовжував веселити народ протиприроднім способом. Він назвав слова Путіна про страшний сон й націлені на Україну ракети простим жартом. Мовляв, треба зовсім не мати почуття гумору, щоб цього не розуміти.
Закінчив виступ Затулін міркуваннями про страшний сон, в якому фігурує конверт з написом «НАТО». А в конверті коротенький лист: «Прощавай, я поїхала назавжди. Твоя «криша».
Чим більше маячні, тим більше присутні шаленіли від Затуліна. Він стояв на трибуні, як переможець, як улюбленець й зал захоплено скандував «Росія!Росія!».
ТРІО – ЯНУКОВИЧІ. ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ І ДВІ ЗАЛІЗЯКИ
На відміну від Затуліна, Віктору Януковичу не скандували та й аплодували слабенько. Лише на початку та в кінці виступу. Й справа навіть не в тому, що Янукович втрачає популярність. Справа в його сірій вихолощеній промові. Віктор Федорович вийшов на сцену без краватки, що натякало на неформальний діалог з присутніми. Він дружньо посміхнувся, набрав повітря і почав говорити. І тут Януковича неначе підмінили. Жодних хвилинних пауз і мук на обличчі в намаганні підібрати потрібне слово, жодних щирих та прямих заяв і милих ляпсусів. На трибуну неначе поставили велику балакучу ляльку. Янукович без жодної запинки не менше 15 хвилин виголошував складний, офіціозний, щедро наповнений термінами текст. Люди так не говорять… Як виявилося, Янукович й не говорив. Він читав. Перед Віктором Федоровичем були виставлено два суфлери – прозорі екрани на чорних тумбах. З боку залу вони були абсолютно прозорі, лише ораторові було видно, як на екранах висвітлюються слова тексту. Віктор Федорович весь виступ водив очима з ліва на право, з право наліво, з одного суфлера на інший. Янукович продемонстрував, що він справжній профі виголошувати тексти за допомогою суфлерів.
Те, що прочитав Янукович з суфлерів було настільки нудним, що бідні присутні не знали, коли зааплодувати й зробили це лише на початку виступу та в кінці. Виступ Януковича став виступом лідера для галочки.
Після закінчення з’їзду Янукович не обнімався і не спілкувався. Встав зі свого місця в президії, пройшов за кулісами до виходу з палацу, сів в авто та від’їхав. На вулиці Федоровича проводжали кілька десятків фанатів, яким він здалеку помахав рукою.
Зате гість з Росії Костянтин Затулін був зіркою, його вітали, поздоровляли і любили, ну майже, як лідера.
Одним словом, Сєверодонецьк-2 став провінційним збіговиськом під зіркою з Москви, яке відбулося у покритому тріщинами Льодовому палаці (за оренду якого заплатили мільйон доларів), у місті, що після 2004 року стало синонімом сепаратизму й згадування про яке обурює майже половину України.
Тетяна ЧОРНОВІЛ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика