ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ЕНЕРГІЯ ПІД НОГАМИ

Сьогодні вже весь світ дійшов висновку, що єдиним засобом у розв’язанні проблем в енергетичній галузі кожної країни може стати розробка та впровадження нових енергозберігаючих технологій, які спиратимуться на ефективне використання власних ресурсів. Яскравий приклад – Швеція, де 50% теплової енергії береться з моря, температура якого взимку не перевищує плюс чотири градуси за Цельсієм. Навіть Білорусь, маючи значні поклади торфу, вирішила скористатися своїми природними багатствами і розробила програму, що передбачає зміну п’ятої частини витраченого газу дешевим торфом.
А що ж Україна? Затверджена урядом Енергетична стратегія країни (розрахована до 2030) спрямована, передусім, на розширення мережі атомних енергоблоків, а не на форсування енергозберігаючих програм. Проте, на думку директора Інституту технічної теплофізики НАН України академіка Анатолія Долинського, це не зовсім правильний шлях. Адже Україні насамперед варто було б навчитися використовувати те багатство, яке може перетворюватися на теплову енергію і яке поки що гниє під ногами.
Про що йдеться? Природа щороку дарує Україні до 26 мільйонів тонн умовного палива у вигляді сільськогосподарських відходів. Фахівці стверджують: якщо перевести такі відходи у джоулі (одиниці вимірювання тепла), то ми отримуємо величину рівнозначну шостій частині необхідної для нашої країни енергії. Але це добро бездумно спалюється та ще й атмосферу забруднює.
Далі таке тривати не може, переконаний Анатолій Долинський, якщо ми хочемо позбутися енергетичної залежності, слід змінити підхід до розв’язання проблеми. Тому Інститут буде робити все від нього залежне, аби втілити в життя свою «регіональну програму реконструкції комунальної енергетики Криму». У тій таки Швеції чудово працюють теплові насоси, які безшумні і не завдають шкоди довкіллю. Чому ж вони не можуть працювати і в Україні?
Їх можна використовувати навіть у столиці. Тепловий насос, що працює за принципом універсального холодильника (накопичуючи і тепло, і холод), здатний працювати не лише на воді. – Прийнятним є будь-яке джерело низькопотенційного тепла. У містах таким джерелом можуть бути очищені стоки. Київ має розгалужену підземну каналізаційну мережу, і на всіх 36-ти пунктах можна забирати залишки тепла цих підземних «річок».
Щороку, за словами Анатолія Долинського, Україна в середньому споживає до 70 мільярдів кубів газу, половина якого витрачається на виробництво тепла, необхідного для життєзабезпечення людей. Тому, якщо ми справді хочемо, аби наша країна стала енергонезалежною, теплоенергетика має бути визнана пріоритетним напрямком на рівні держави. Сьогодні в усьому світі децентралізують енергопостачання (теплове та електричне). І якщо в одному районі міста з якоїсь причини вимикається низка об’єктів (ліфти, насоси підйому води тощо), то сусідній, оснащений автономною енергетичною системою, не потерпає.
Децентралізоване теплопостачання – це, передусім, невеликі відстані прокладки труб та мізерні втрати тепла. А на теплотрасах, які не ремонтуються по 20-30 років, ми сьогодні втрачаємо до 20% тепла, за яке, до речі, сплачує споживач. Отже, зрозуміло, що в районах, які обслуговують старі ТЕС, сполучені зі споживачами такими ж застарілими мережами, доцільніше перейти на нову систему. Як стверджують фахівці, для цього потрібні високоефективні котли невеликої потужності. А в Україні досі працює понад 50 тисяч малих котлів старої конструкції з коефіцієнтом використання палива менше 80% тоді, як у сучасних ККД перевищує 92%.
Ще одним напрямком, без реалізації якого годі уявити енергозбереження в масштабах держави, є, ввважає Анатолій Долинський, заміна у приватному секторі старих газових котлів, які просто марнують «блакитне паливо», на сучасні. Нині Україна має вісім варіантів котлів власного виробництва, причому різної вартості. Скажімо, одноконтурний котел, що випускається в Івано-Франківську, коштує близько 1000 гривень. Термін окупності такого котла для населення – близько двох років. Імпортні котли – економічніші й надійніші, проте в кілька разів дорожчі, тому окуповуються довше.
До речі, для забезпечення теплом кількамільйонного Києва без перевитрат газу потрібен комплексний підхід до вирішення проблеми. Це перехід на когенераційні станції, автоматизація діючих котлів, модернізація існуючих систем подачі тепла, особливо тепломереж, не кажучи вже про можливість використання теплових насосів. У промислових регіонах (скажімо, в Донбасі) дуже багато згубних для навколишнього середовища промислових відходів. Саме їх і треба використати для виробництва додаткового тепла.
Є місцевості, де варто втілювати проекти геотермальної та вітроенергетики. Західна Україна з її лісопереробною промисловістю може жити за рахунок біоенергетики, перетворюючи в тепло відходи лісопереробки, які наразі просто не згорають. Має Україна власні олійні заводи. Там лежать цілі гори кукурудзяних качанів, насіннєвого лушпиння. Це може стати теплом.
Куди не глянь – країна буквально завалена біовідходами, які чекають, коли ж ми їх переробимо на теплову енергію. Тому для кожного регіону доцільно було б розробити окрему програму енергозбереження, в якій максимально врахувати потенціал місцевості. Тільки так можна вирішити проблему забезпечення країни дешевим теплом і послабити газовий зашморг на її шиї.
ЛІКВІДАТОРАМ ІЗ-ЗА МЕЖЗОНИ ВІДЧУЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНО СТАТУС ПОТЕРПІЛОГО
Особи, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають право на низку пільг і належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пільги та встановлення статусу передбачені Законами України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Насамперед, згідно зі статтею 11 базового закону, особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, відносяться до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказаним особам видаються посвідчення серії «Г».
Таким громадянам надаються пільги та компенсації, передбачені пунктами 1,6,8, 20 та 27 статті 20, пунктом 15 статті 22 і пунктом 2статті 23 згаданого Закону України. Зокрема, йдеться про безплатне придбання ліків за рецептами лікарів та щорічне медичне обслуговування, диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів та лікування в спеціалізованих стаціонарах. Передбачено також виплату допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи.
Місцеві ради зобов’язані виділяти громадянам цієї категорії, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку, земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва (протягом року після подання заяви), а також земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідувальних гаражів і дач. Кажучи про земельний аспект питання, доречно також наголосити, що громадяни цієї категорії звільняються від плати за землю.
Ще одна з пільг – позачергове влаштування до закладів соціального захисту, а також прийняття на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий потерпілий цієї катгорії не має близьких родичів, які проживають з ним. Якщо ж організувати таке обслуговування закладами соціального захисту неможливо, то відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за хворим.
Першочерговим для таких осіб має бути і забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок. Якщо ж путівку не було надано, то компенсується вартість самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплат компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування в такому випадку визначаються Кабінетом міністрів України.
ПІЛЬГОВІ КРЕДИТИ НА ЖИТЛО
Поясніть, будь ласка, який порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і придбання житла?
Світлана ДЕЙНЕКО
м. Вінниця
Відповідно до пункту І Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, затвердженого постановою Кабміну України від 26.10.2000 р. № 1604, Фонд є державною спеціалізованою фінансовою установою, підпорядкованою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 19 Положення про порядок надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і придбання житла, затвердженого постановою Кабміну України від 29.05.2001 р. № 584, рішення про надання кредиту приймається регіональним відділенням Фонду протягом місяця з дня подання документів за умови фактичного надходження кредитних ресурсів на його рахунки в органах Державного казначейства і підлягає погодженню з правлінням Фонду. В разі відмови в наданні кредиту регіональне відділення Фонду повідомляє про це кандидату протягом одного місяця в письмовій формі. Це рішення може бути оскаржене кандидатом у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктами 22-24 згаданого положення, кредит надається на підставі кредитної угоди, яка укладається після ухвалення регіональним відділенням Фонду рішення про надання кредиту. За розпорядженням регіонального відділення Фонду органи Державного казначейства протягом трьох банківських днів переказують кошти на особистий рахунок позичальника.
Отож, з усіх питань щодо отримання кредиту на придбання житла необхідно звертатися до регіонального відділення Фонду за місцем проживання.
Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.
ВИПЛАТИ З БЕЗРОБІТТЯ
Залишився без роботи. Хочу стати на облік у центр зайнятості, тому мені важливо знати розмір допомоги, яка виплачується безробітним, і які умови та тривалість цієї допомоги?
Ілля ЮРЧЕНКО
м. Лебедин Сумської області
Статтями 22 та 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (набув чинності 01.01.2001 року) встановлено, що особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу з безробіття залежно від страхового стажу. Розмір допомоги з безробіття таким особам визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу.
Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (понад шість місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу з безробіття без урахування трудового стажу. Розмір допомоги цим особам визначається відповідно до чинного законодавства.
Допомога з безробіття вилачується з восьмого дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги з безробіття не може перевищувати 720 календарних днів.
Водночас частиною 3 статті 23 згаданого Закону визначено, що тривалість виплати допомоги з безробіття особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, скорочується на 90 календарних днів, тобто виплата починається з 91-го календарного дня після її призначення.

Мінпраці України
Сторінку підготував
Станіслав ЛЕВАНДОВСЬКИЙ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика