ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



СПРАВЕДЛИВІСТЬ ПО-УКРАЇНСЬКИ, АБО ХТО ОТРИМУЄ ПЕНСІЮ 16 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Закон про державний бюджет на 2008 рік прийняла Верховна Рада наприкінці минулого місяця надзвичайно швидко. Однією з причин небувалої легкості його проходження через парламент було зобов`язання уряду через два місяці представити новий варіант відповідного законопроекту (таке доручення Кабміну прописане в самому Законі). А ось парламентарі розглядатимуть його по повній програмі в першому, другому і третьому читаннях.

БІЙ ЗА БЮДЖЕТ – НАЙВАЖЧИЙ
Проте нині, мабуть, вже зрозуміло, що на новий законопроект про держбюджет-2008 чекають неймовірні труднощі. Звичайно ж, великі претензії до нього виникнуть у меншовиків - депутатів з фракцій Партії регіонів, КПУ і Блоку Литвина. Крім того, знайдеться і один момент, з якого у Кабміну можуть виникнути серйозні розбіжності не тільки з опозицією, але й з Президентом, а отже, з фракцією НУ-НС або, принаймні, з певною її частиною.
Йдеться про розділ Закону, в якому призупиняється дія інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян. Пікантності ситуації додає той факт, що під час останньої виборчої кампанії БЮТ нещадно критикував уряд Януковича і колишню парламентську коаліцію за бюджет-2007, що містить аналогічні норми. Мало того, Конституційний суд України за наслідками розгляду звернення 46 народних депутатів виніс 9 липня минулого року Рішення про невідповідність Конституції цих положень закону про держбюджет-2007.
І ось тепер опозиція з великою радістю неодмінно скористається цими козирами. У свою чергу Президент Віктор Ющенко, як Гарант Конституції також, ймовірно, має вимагати від уряду не включення в законопроект про держбюджет норм, що суперечать Основному Закону.
Здавалося б, жодних проблем. Юлія Тимошенко і сама добивалася цього минулого року, а нині не буде жодної фракції, яка б опиралася дотриманню раніше встановлених соціальних гарантій. Узяти, та й виключити статті розбрату з другого розділу закону про держбюджет! І справа з кінцями.
Але не так все просто. У зазначеній проблемі є ще два важливі аспекти, що не на користь автоматичному видаленню із закону про держбюджет статей, які обмежують соціальні пільги. По-перше, на фінансування всіх цих привілеїв треба знайти багато мільярдів гривень. А грошей у бюджеті, як завжди, на все не вистачає. Тим більше, що уряд Юлії Тимошенко запланував на 2008 рік здійснення грандіозних програм, які  вимагають величезних бюджетних витрат. З січня почалися виплати компенсацій знецінених вкладів в Ощадбанку СРСР, істотно підвищилися пенсії (на що знадобиться бюджетна допомога Пенсійному фонду), помітно збільшилася допомога на новонароджених і т.д. 
Також з вимогою значного підвищення витрат на армію недавно виступив Віктор Ющенко. А Секретаріат Президента звернувся до Кабміну з наполегливим проханням врахувати в новому проекті закону про держбюджет вищий прогнозний показник інфляції на 2008 рік (з 9,6% в чинному нині Законі до 12,5% – згідно з останніми оцінками Мінекономіки). Що означає необхідність збільшення розмірів прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій, а також, відповідно, великої соціальної допомоги.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД НА БОЦІ ОПОЗИЦІЇ
Ситуація вельми парадоксальна. З одного боку, Конституційний суд визнав включення в закони про держбюджет статей, що обмежують соціальні гарантії громадян, не конституційними. Причому, ухвали, подібні до липневої 2007 року, КС виносив вже не раз: 6 липня 1999 року (справа щодо прав на пільги),  20 березня 2002 року (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій),  17 березня 2004 року (справа про соціальний захист військовослужбовців і працівників правоохоронних органів),  1 грудня 2004 року (справа про припинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій).
Аргументація Конституційного суду полягала в недотриманні положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного Кодексу України. Зокрема, в статті 22 Конституції сказано, що «при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод». Тобто,  зменшувати розміри соціальних норм, позначених у якихось раніше прийнятих законах, Конституція не дозволяє.
На перший погляд, ця вимога Основного Закону, а отже, і Конституційного суду – бездоганна. З юридичної точки зору так і є. Але в плані логіки і справедливості це конституційне положення не є бездоганним. Для того, щоб дійти такого висновку, необхідно уважніше придивитися до деяких пільг, які з року в рік призупиняються законами про держбюджети.
КАСТА ПІЛЬГОВИКІВ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Річ у тому, що різні пільги, гарантії, компенсації часто надавалися тим, хто їх найменше потребував. Парламентарії різних скликань під час президентства і Кравчука, і Кучми, і Ющенка наприймали масу законів, які встановлюють соціальні блага для обраних, – суддів, прокурорів, митників, депутатів, членів Кабміну і т.п. Крім того, хоча якісь пільги призначалися і деяким категоріям громадян, які на те заслуговують (ветеранам війни і праці, «чорнобильцям», «афганцям» і іншим),  але робилося це без урахування рівня доходів конкретних людей. Адже хтось із цих пільговиків може бути успішним бізнесменом, займати високооплачувану державну посаду, а при цьому йому все одно надаватимуться пільги по сплаті за ЖКП, безкоштовний проїзд у громадському транспорті, призначатися грошова допомога і т.д. І все це за рахунок державного бюджету, тобто  за гроші платників податків. В той час як громадянам (інвалідам, багатодітним, безробітним), які справді живуть у злиднях, виплачувалася мізерна державна допомога.
У діючому сьогодні законі про держбюджет-2008 скасовані (призупинені) певні пільги, передбачені законами про прокуратуру, про статус суддів, Митним кодексом і т.п. Вельми яскраво ненормальний стан речей можна прослідкувати в статтях закону про Кабмін, який не так давно (у грудні 2006 року) прийняли зі скандалом . Нагадаємо, за нього дружно проголосували і тодішня коаліція (фракції Партії регіонів, СПУ і КПУ), і БЮТ.
Цим Законом була введена чергова спеціальна пенсія (спецпенсій в Україні близько півтора десятка) – певна річ, для членів уряду. Пенсія членам Кабміну встановлена у розмірі 70% зарплати працюючих членів уряду і плюс ще по 1% за кожен рік роботи для чоловіків, які відпрацювали понад 25 років, і для жінок, які відпрацювали понад 20 років. Але не більше 80% зарплати. З урахуванням того, що, наприклад, сьогодні зарплата у міністрів близько 20 тис. грн., виходить розмір їх пенсії – близько 16 тис. грн.
Для «простих смертних» українців пенсія призначалася, виходячи з принципу, один відсоток за один рік трудового стажу. Скажімо, мав лікар, вчитель або бібліотекар у 2006 році зарплату в 600 грн. і стаж 35 років – у нього виходить розмір пенсії 210 грн. (з січня 2008 року введено новий вищий коефіцієнт до стажу – 1,2, а з жовтня – 1,35).
ОДНІ КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ НЕ МОЖНА ВИКОНАТИ, ІНШІ – НЕ МОЖНА ВИКОНУВАТИ!
І ось у законі про держбюджет на цей рік передбачено обмеження – максимальна пенсія членам Кабміну не може перевищувати 10 000 грн. Також було введено обмеження на різні соціальні пільги для численних категорій громадян залежно від величини сукупного доходу («прив`язано» до розміру податкової соціальної пільги, із застосуванням різних вищих коефіцієнтів для окремих категорій громадян). Так, з травня 2008 року право на безкоштовний проїзд у міському транспорті матимуть лише ті ветерани праці, чий сукупний дохід не перевищує 890 грн.; звільнення від квартплати, плати за ЖКП та інші пільги матимуть лише ті герої України (герої Соціалістичної праці і деякі інші категорії громадян), чий сукупний дохід менший 1335 грн. на місяць; «діти війни» отримуватимуть свої пільги лише у випадку, якщо сукупний дохід не перевищує 979 грн.
Добре це чи погано? Звичайно ж, добре. Можна лише сперечатися щодо величин порогів, що дають право на пільгу або, скажімо, про розмір максимально можливої пенсії для міністрів, - 10 000 грн. (може, вистачило б і 5 тис.?). Але принцип - справедливий. Допомога має надаватися не всім підряд, незалежно від добробуту тих або інших громадян, а тільки у разі скрутного матеріального становища - з урахуванням ситуації в країні (прожиткового мінімуму, мінімальних зарплат і пенсій). Адже мало яких пільг могли наприймати депутати в минулі роки для себе коханих, для міністрів і для інших «обраних»?
Напевно, кожному абсолютно зрозуміло, що деякі положення Конституції, зокрема стаття 22, яка забороняє відміняти або призупиняти закони з тими або іншими пільгами, в нинішніх українських реаліях – не справедливі.  І застосовувати їх на практиці - не можна.
А виходить, що  Конституція не дозволяє відмінити дискримінаційні спеціальні пенсії та інші необгрунтовані пільги. До речі, виплата компенсації «згорілих» вкладів також проводиться з порушенням Основного Закону. Оскільки в законі про ці компенсації від 1996 року чітко вказано, що виплати мають проводитися з індексацією інфляції на момент видачі людям грошей. Споживчі ж ціни з жовтня 1996 року понині зросли майже в чотири рази, отже, потрібно видавати гроші з розрахунку не 1,05 гривні за рубль, а 4 гривні. І сума компенсації у січні 2008 року не 130 млрд. грн., а трохи менше півтрильйона гривень. За рахунок інфляції нинішнього року обсяг компенсації збільшиться ще приблизно на 70 млрд. грн.
Інші конституційні положення також не можуть не викликати нарікань. Наприклад, про безкоштовну медицину (ст. 49), про право на  житло (ст. 47) і т.п. Вони, напевно, без особливих роздумів були перенесені в Конституцію України з відповідних документів часів СРСР. Але тоді принаймні безкоштовне житло таки видавалося народу, і безкоштовне медичне обслуговування – хай, не дуже хорошої якості – але надавалося. Нині ж це – декларативні норми, виконати які не можна через брак коштів у державній скарбниці. Кажучи простіше, через бідність української держави.
На жаль, в умовах гострого політичного протистояння, що триває в Україні вже протягом багатьох років, політики навіть не ведуть серйозної розмови про необхідність внесення поправок до Конституції з цих питань. Навпаки, партії використовують недосконалість цих конституційних положень в боротьбі один з одним.
Хотілося б сподіватися, що для написання нової Конституції таки будуть залучені політично незаангажовані і грамотні експерти, які звернуть увагу не тільки на проблему розподілу владних повноважень між Президентом, Кабміном і Верховною Радою, але і порушеним вище питанням.
Михайло МАРКЕЛОВ


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика