ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



РЯБА, ХОЧА Й НАША, АЛЕ ДОРОГА

За офіційною інформацією, українські інвестори протягом останніх семи років вклали в розвиток вітчизняного птахівництва понад два мільярди доларів. Завдяки цьому Україна сьогодні за обсягом виробництва пташиного м’яса вийшла на сімнадцяте місце, а за обсягом виробництва яєць – на дев’ятнадцяте місце у світі.

Аби переконатися особисто в реальності таких показників, я разом з групою київських журналістів побував нещодавно на відомій в Україні Старинській птахофабриці, що в селі Мирному Бориспільського району Київської області.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Старинська птахофабрика» було створене 11 травня 2000 року на базі птахорадгоспу «Мирненський», який в свою чергу продовжував справу птахівництва, розпочату тут ще у 1955 році. За часів СРСР це господарство спеціалізувалося на вирощуванні індиків на м’ясо. Нинішня Старинська птахофабрика переорієнтувалася на виробництво племінних інкубаційних яєць м’ясних порід курей. Цьому сприяло входження підприємства в холдинг Акціонерного товариства закритого типу «Миронівський хлібопродукт», який є національним виробником м’яса птиці (широко відомий під торговою маркою «Наша ряба») і має свій комбікормовий завод.
Сьогодні Старинська птахофабрика – це потужне підприємство, що складається з 12 виробничих зон, де розміщено по 9-10 пташників у кожній. У чотирьох зонах утримується молодняк птиці. У восьми інших – продуктивні кури та півні. Загальна площа всіх пташників становить 150 тисяч квадратних метрів (15гектарів!). Важко уявити, як такі великі закриті приміщення обігріваються, освітлюються, вентилюються, як туди подаються вода, корми. Це найбільше підприємство в Україні та Європі такого профілю.
Однак зупинитися на досягнутому тут не збираються. Як розповів нам директор Старинської птахофабрики Олександр Зубчик, протягом наступних двох років планується збудувати ще шість зон такого ж формату. Крім того, буде розширено площу орендованої орної землі (нині вона становить близько двох тисяч гектарів), де вирощуються зернові культури, головним чином для отримання якісної, чистої соломи, яка підстелюється курям.
Олександр Миколайович – це керівник сучасної формації. У птахівництві працює 16 років, з них 7 – на посаді директора фабрики. Досвідчений 42-річний менеджер (закінчив Українську сільськогосподарську академію) успішно розвиває виробництво, використовуючи світові ноу-хау, ретельно підбирає кадри. На фабриці нині працює 700 осіб. Спеціалісти залучаються з різних областей України. Для них створені чудові побутові умови. У кожної сім’ї є окремий котедж, одинокі живуть в окремих кімнатах гуртожитку, який більше схожий на сучасний готель. Вони отримують високу зарплату і майже безплатно забезпечуються курячим м’ясом. Бажаючі можуть харчуватися в їдальні підприємства, де сніданок і вечеря коштують по 50 копійок, а обід – одну гривню. Головне завдання Старинської птахофабрики – виробництво якісних запліднених яєць для отримання з них м’ясних курей. Із 150 яєць має вилупитися не менше 120 курчаток. Додаткова продукція фабрики – м’ясо птиці (близько двох тисяч тонн на рік). «Відпрацьовані» репродуктивні кури забиваються і відправляються на переробку на кісткове борошно. Щодня з підприємства везуть до інкубатора 300 тисяч яєць. За рік їх виробляється близько мільйона. В наступному році заплановано отримати 1 млн.200 тисяч штук. Відпускна комерційна ціна одного яйця – дві гривні. Основні покупці цієї продукції бройлерні фабрики холдингу «Миронівський хлібопродукт», птахофабрика «Перемога» (Черкащина) та «Лідер» (Дніпропетровщина). Частина курячого м’яса йде на продаж, частина – переробляється на фірмі «Легко», яка також входить до холдингу та має великі потужності.
Природно виникає запитання: що ж то за кури, які несуть такі, можна сказати, золоті яйця? Відповідь дав Олександр Миколайович. На жаль, ні за часів СРСР, на тепер селекційна робота в галузі птахівництва у нас так і не розпочалась. А країни Західної Європи займаються цим ще з 60-х років минулого століття. Основоположниками селекції на генному рівні є англійці. Саме в них Старинська птахофабрика і закуповує курчаток, які щойно вилупились, за ціною три долари за штуку. Репродукційний вік курей – 60 тижнів. Курчата швидко ростуть, а потім добре несуться. Їх називають кросами, тобто продуктом гібридизації. Секрет отримання такого кроса англійські селекціонери, ясна річ, не розкривають. З яєць цього гідриду вилуплюються бройлери, які живуть лише 42-43 дні.
Цікавило журналістів і питання щодо використання антибіотиків та інших хімічних препаратів у виробництві м’ясної птиці, а також чи існує хоча б мінімальна загроза потрапляння вірусу пташиного грипу на фабрику. Олександр Зубчик запевнив нас, що додавати хімічні препарати в корм птиці, робити будь-які гормональні ін’єкції забороняється законом. На його підприємстві птицю годують виключно якісним комбікормом, який постійно постачає один завод АТЗТ «Миронівський хлібопродукт». Звичайно, можна спробувати обійти закон і щось, так би мовити, нахімічити, але на великому підприємстві це дуже ризиковано, бо воно перебуває під пильним контролем санепідемічної та ветеринарної служб. Тому Зубчик радить усім купувати птицю лише відомих виробників. Скажімо, таких, як «Наша ряба», «Гаврилівські курчата» та інших.
Що ж до антибіотиків, то їх, справді, використовують у птахівництві, але в мізерних дозах. Антибіотики розчиняють у воді і розпилюють аерозолем у пташнику або трохи додають у питну воду протягом тижня, коли птиця прихворіє. У м’ясо курки потрапляє сота доля граму антибіотика, що абсолютно нешкідливо.
А ось пташиному грипу потрапити на фабрику неможливо жодним чином. Птиця тут не контактує з навколишнім природним середовищем, отримує звідти лише повітря. Корм привозять лише у закритих автомашинах і вивантажують через «рукав». Жодна стороння людина у пташник не допускається. Працівники суворо дотримуються санітарних правил. Персонал, що приходить на зміну знімає свій одяг, миється в душовій і потім одягається в спеціальний комплект: халат, чепчик, бахіли. Не пустили у пташник і журналістів. Адже для цього треба було б спочатку три дні посидіти на карантині.
Олександр Миколайович дивується тим галасом, що здіймається навколо пташиного грипу, особливо у ЗМІ. Адже вірус цього грипу гине вже за сім секунд при температурі плюс 70 градусів. Для того, аби людина заразилася від м’яса хворої птиці, треба хіба що натирати ним слизові місця або подряпини на тілі. Є пташині хвороби набагато небезпечніші від грипу. Тому на фабриці проводиться вакцинація від усіх інфекційних захворювань (19 видів). Яйце відправляється в інкубатор вже з певним імунітетом.
Не обминули журналісти й питання вартості курячого м’яса та яєць, ціна на які за останні три місяці різко зросла. І це за умови загального підйому галузі птахівництва в Україні. Олександр Зубчик пояснив, що причиною нинішніх цінових стрибків є не лише подорожчання енергоресурсів, а й велика інфляція, знецінення грошей. Звичайно, нинішня ціна м’яса птиці, яєць істотно перевищує їхню собівартість. Але навіть дуже рентабельне підприємство змушене підвищувати ціну на свою продукцію, коли навколо дорожчає все: енергія, послуги, товари тощо.
Отож треба наводити лад в економіці всієї держави і, передусім, в її податковій системі. Врегулювати, нарешті, земельні питання, вважає Олександр Зубчик. Це нонсенс, коли сільськогосподарське підприємство сплачує мільйонні податки державі та ще й платить за оренду землі. Виходить за те, що підприємство утримує угіддя в належному стані, не дає заростати бур’янами, вирощує на них сільгосппродукцію, аби годувати населення країни, воно ще й повинно платити. Коли ж усі проблемні вузли, які утворилися в економіці за останні роки цілковитого безладу будуть розв’язані, тоді лише можна розраховувати на стабільні, реальні та доступні ціни на продукти харчування і промтовари першої необхідності.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика