ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Українська газета плюс №45(185)
Персонал Плюс
18-31 грудня 2008 р.
 
 
2008
45 43 42 41
40 39 38 37
36 35 34 33
32 31 30 29
28 27 26 25
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    



ПРОСТЕЛИВСЯ РУШНИК, НАЧЕ ДОЛЯ

Наприкінці минулого року стародавнє місто Обухів, що на Київщині, відзначило своє офіційне 645-річчя і 95 років від дня народження видатного земляка, поета Андрія Малишка. Це місто завжди асоціюється із знаменитими обухівськими рушниками, які вражають не лише витонченими візерунками, а й технікою вишивки – обидва боки в них лицьові. Не випадково образ матусиного рушника став головним у вірші Андрія Малишка, до якого написав музику композитор Платона Майборода. Безсмертна Пісня про рушник» вперше прозвучала в кінофільмі «Літа молодії» у виконанні незабутнього Олександра Таранця.

Чим сьогодні живе Обухів, як долає соціально-економічні труднощі? Саме про це наша чергова розповідь з циклу «Малі міста України».
Районний центр Обухів – це промислове місто з розвинутою інфраструктурою, в якому за статистикою проживає 33,3 тисячі осіб. Причому кількість населення тут не зменшується вже з 2001 року. Пенсінери становлять близько 11%, діти та молодь до 18 років – майже 23%. Обухів став активно будуватися в кінці 70-х років минулого століття. Коли отримав статус міста, і цей процес, з невеликими перервами, триває понині.
Зберегли свою значимість, трохи перепрофілювавшись, такі великі підприємства, як Обухівський вентиляційний завод, ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», завод «Цегла Трипілля» (силікатний), Обухівський завод пористих виробів. АТЗТ «Обухівський молокозавод», ВАТ «Стиролбіотех», Обухівське підприємство будівельних матеріалів, ТОВ «Інтерфом». А новостворене ТОВ «Алеана» вже добре відоме (і не лише в Україні) своєю якісною та естетичною продукцією з пластику. Це столи, стільці для кафе, бістро, шашличних тощо, які ми бачимо повсюдно, набори судків для холодильника, миски, тази та інші кухонні речі.
У місті відкрито сучасні торговельні комплекси «Велика кишеня», «Фуршет», три ринки, чимало невеликих продовольчих магазинів, крамниць тощо. Діє розважальний центр з різними атракціонами та гральними автоматами. Є й одне казино. Одним словом, Обухів не хоче бути окраїною столиці, як сказав його міський голова Володимир Мельник, а цілком самодостатнім, розвинутим містом, залишаючись добрим партнером для Києва та інших міст області. Потенційні можливості для цього є.
У 2006 році затверджено межі Обухова, тепер він має територію 2419 гектарів. Завершено розробку генерального плану розвитку міста на 20 років. Близькість Києва (45 км) сприяє забезпеченню обухівців робочими місцями, тому тут фактично немає безробіття. Є тільки  люди, які хочуть отримати високооплачувану роботу за фахом і готові чекати її.
Завдяки золотому потенціалу Обухова, як називають його промисловість, наповнюється бюджет міста. В 2007 році міськраді вже не довелося брати короткострокові позики для виплати зарплат бюджетникам та забезпечення харчуванянм дітей в школах. Не залишилися без фінансування й комунальні господарства, які встигли «залатати діри» до настання холодів. Влада всіляко підтримує середній та малий бізнес, що також дає певний прибуток місту, яке має ще виконувати чимало соціальних програм.
Мер Обухова Володимир Мельник ніяк не може спокійно сприймати існуючу систему управління містами районного підпорядкування. Адже, скажімо, село не може бути напівселом. То чому ж існують напівміста? Будь-яке місто, на думку Володимира Олександровича, повинно мати однакові права з іншими, хоч і масштабнішими, та свою структуру управління. А нині, якщо місто районного значення, то воно повністю залежить від обласної та районної держадміністрації. Звідси конфлікти між районними радами та райдержадміністраціями.
Справді, Закон про місцеві держадміністрації та Закон про місцеве самоврядування фактично створюють конфлікт між цими гілками влади. Одна справа випрошувати бюджетні кошти у вищій інстанції, а інша – самому формувати свій бюджет та ще мати свої управління соціального захисту, освіти, медицини та інші і не залежати від районних служб. А так, наприклад, в Обухові всіма соціальними питаннями займається одна людина – заступник міського голови.
У 2007 році місто перерахувало до районного бюджету близько шести мільйонів гривень. А районна влада виділяла Обухову (на свій розсуд) кошти на фінансування державних закладів освіти, медицини, культури тощо. Це неправильно. Місцевій владі краще видно, як і кого треба фінансувати. Реформа місцевого самоврядування давно назріла в Україні, про неї багато говорять, але нічого конкретного не робиться.
Обухівщина здавна трепетно зберігає народні традиції, етнічні особливості краю. В арйонному краєзнавчому музеї зібрано унікальну колекцію самобутніх обухівських рушників, численні експонати етнографічного значення, в тому числі глиняні побутові речі трипільської культури, відкрито Малишкову світлицю, де зберігається багато рукописів і речей поета.
Та найбільшою гордістю Обухова є його освітяни, які створили свою систему виховання дітей від дитячого садка до закінчення середньої школи. Сформувалася міцна команда однодумців-патріотів, яку підтримує керівництво міста. Вихователі усіх шести дитячих садків та вчителі п’яти шкіл Обухова діють в єдиній команді. Вони прищеплюють дітям насамперед любов до України, до свого краю, виховують у них високі моральні якості, розвивають творчі можливості кожної юної особи. Дошкільні заклади міста мають свої обличчя, свої програми. Скажімо, дитсадок «Катруся» має естетичний ухил виховання, «Веселка» – економічний і так далі. Є й спеціалізовані школи. Але в усіх садках обов’язково вивчають українознавство.
Водночас з кожним роком все більшу тривогу викликає у працівників дошкільних закладів нестача молодих кадрів. Завідувачка дитсадком «Рушничок», ветеран праці Зоя Півторак з подивом і сумом констатує, що в Києві діє три педагогічні училища, але до Обухова ще не приїхало жодного їхнього випускника працювати вихователем у дошкільному закладі. Ентузіастів немає, а низька зарплатня вихователя – лише 720 гривень – молодь не влаштовує. Зою Василівну хвилює загроза настання, так би мовити, епохи непрофесіоналів. Раніше органи управління освіти проводили семінари, курси, конференції для підвищення професійного рівня вихователів дошкільних закладів. Нині нічого цього не робиться. Якщо не буде наступності поколінь, достатньої професійної підготовки молоді, то всі нинішні здобутки можна легко втратити.
Про нестачу кадрів, особливо електриків, зварювальників, токарів, слюсарів, а також майстрів кажуть нині сьогодні й комунальники, керівинки промислових підприємств. Це загальноукраїнська проблема, яка не обминула і Обухова. Ще виручають старі кадри вже пенсійного віку. А далі що? Тим часом майже зникли профтеучилища, технікуми, яких було багато за часів СРСР. Зате, як гриби після дощу, з’являються новоспечені юристи, економісти, бухгалтери.
У планах депутатського корпусу Обухова на чолі з міським головою відкрити протягом нинішнього року Центр реабілітації дітей з вадами слуху, музичну школу, а також завершити переговори з Національним педагогічним університетом імені М. Драгоманова про створення в місті його філіалу. З’являються й зручні переходи через автостраду, яка пролягає центром міста.
Отож Обухів ще позмагається з Києвом у зручності та комфортності проживання своїх жителів. І, можливо, недалекий той час, коли молодь потягнеться сюди вже з Києва, аби працювати на сучасному, високотехнологічному обухівському підприємстві і мати гідну зарплатню або навчатися тут.
ПОЗИКИ – ЧОРНОБИЛЬЦЯМ
Чимало людей цікавляться порядком і деталями надання безпроцентних позик постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до І і ІІ категорій, для вирішення житлових та інших питань. Пояснення щодо цього дає директор департаменту соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Мінпраці України Миколи Урупа.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, віднесеним до І та ІІ категорій, передбачено одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво з розрахунку 13,65 кв. метра на кожного члена сім’ї з погашенням відповідних (50 та 25) процентів позики за рахунок державного бюджету, а також безпроцентні позики для будівництва садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва індивідуальних гаражів, організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського) господарства.
Проте, відповідно до статті 95 Конституції України, виключно законами про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні проблеми, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законом України «Про Державний бюджет україни на 2008 рік» затверджено видатки на соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян у розрізі програмної класифікації видатків держбюджету, в тому числі за програмою «Обслуговування банківських позик, наданих на пільгових умовах до 1999 року громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виділені в цьому році за вказаною бюджетною програмою кошти використовуватимуться тільки на погашення частини безпроцентних позик, наданих громадянам на пільгових умовах до 1999 року, та на відшкодування процентної ставки за кредит. Водночас надання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво передбачено лише тим постраждалим громадянам, які потребують поліпшення житлових умов (особи, які забезпечені житловою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у певному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах) і перебувають на квартирному обліку.
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАРАДИ КОМФОРТУ
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) з кожним роком набувають все більше прихильників. Справді, об’єднавшись, мешканці можуть істотно поліпшити свій побут, не покладаючись на сумнівну допомогу ДЕЖ, підтримувати нормальну роботу ліфтів, чистоту в під’їздах та на подвір’ї, ремонтувати дахи тощо. При цьому плата за комунальні послуги не зросте, якщо не зменшиться. Як такі дива зробити реальними, розповідає громадський правозахисник Віктор Куля.
Для початку слід засвоїти, що, по-перше, згідно з Цивільним кодексом України, власники квартир є співвласниками всього будинку (враховуючи під’їзди, горища, підвали, інші нежитлові приміщення інженерне обладнання) та навіть прибудинкові території. По-друге, багатокварний будинок повинен хтось утримувати  в належному стані. На сьогодні понад 90% багатокварних будинків перебувають на балансі (утриманні) районних комунальних підприємств з утримання житлового господарства (КП УЖГ), у складі яких – дільниці експлуатації житла (ДЕЖ). Ні для кого не секрет, що роботу дільниць рідко можна назвати задовільною. Втім ще незначна кількість жителів великих міст (у столиці до трьох відсотків) використовують своє право створити як альтернативу ДЕЖ об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Таке об’єднання – юридична особа, яка захищає права мешканцв та водночас задовольняє їхні комунальні вимоги. Більшість розвинених країн використовують саме цю практику в комунальній сфері.
З листопада 2001 року діє Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)» №2866-111, згідно з яким об’єднатися можуть власники квартир або уповноважені ними представники будинку будь-якої форми власності. Щоб прийняти рішення про створення ОСББ, необхідно провести збори власників. Законної сили збори наберуть лише в тому випадку, якщо про це буде належним чином поінформовано мешканців і більше половини з них будуть присутні на зборах.
Рішення має бути прийняте двома третинами голосів, тоді об’єднання фактично вважається створеним. Звісно, цю організацію, як і будь-яку іншу, слід зареєструвати в райдержадміністрації (реєстрація у цьому випадку безплатна). Потім – відкрити свій рахунок у банку: оплата за комунальні послуги надходитиме на рахунок об’єднання та використовуватиметься виключно на потреби будинку. Об’єдання повинне мати свій статут, а також має укласти договори з кожним мешканцем.
Управління ОСББ здійснюється за принципом міні-держави: право вирішувати всі важливі питання належить виключно загальним зборам, причому кожний власник має право голосу. Виконавчі повноваження покладаються на виборчий орган – правління, яке має право наймати на роботу спеціалістів (працівників тих самих ДЕЖ або інших організацій будь-якої форми власності), а також укладати угоди безпосередньо з постачальниками послуг, наприклад, з «Київенерго» та «Київводоканалом». Та й взагалі мешканці на свій розсуд укладають найвигідніші угоди на обслуговування будинку (ремонт, будівництво, вивіз сміття), а головне контролюють якість робіт. Якщо, скажімо, будинок має нежитлові приміщення, їх на загальних підставах можна здати в оренду, а на виручені кошти побудувати дитячий майданчик чи витратити на щось інше вкрай потрібне.
Плюси є і з точки зору працевлаштування: на роботу в ОСББ можна оформлювати когось з мешканців. Якщо йому важко платити за квартиру, він, скажімо, може працювати конс’єржем або двірником, а частину його зарплатні зараховуватимуть як квартплату. Закон дозволяє також декільком будинковим організаціям об’єднуватися в асоціацію. Так легше управляти ОСББ та організовувати його роботу.
Сторінку підготував Станіслав ЛЕВАНДОВСЬКИЙ
Текстівка
1. Портрет Андрія Малишка, оповитий обухівськими рушниками. Районний краєзнавчий музей.
2. Обухів сьогодні.


 Версія для друку


Інші статті номеру
© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

Яндекс.Метрика